Днями у Раді збиралися розглядати законопроєкт №2590, який передбачає узаконення подвійного громадянства в Україні та викликав хвилю критики як з боку експертів, так і низки політичних сил. Його відправили на доопрацювання.
Про що саме йдеться у проєкті закону і які його моменти є спірними – пояснює сайт 24 каналу.
Що відомо про законопроєкт №2590?
13 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський подав на розгляд ВР проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства". Його декілька місяців розробляло МЗС у співпраці зі Світовим конгресом українців та діаспорськими організаціями.
Сам президент обґрунтовував це, передусім, можливістю повернення на батьківщину талановитої молоді. Зокрема, фахівців ІТ-сфери.
Під час погоджувальної ради 18 травня учасники засідання проголосували за те, щоб включити законопроєкт до порядку денного засідання Ради цього тижня. Однак вже 19 травня спікер парламенту Дмитро Разумков оголосив, що законопроєкт знято з розгляду. Це сталося після звернення керівників кількох фракцій – "Батьківщина" та "Європейська Солідарність" наполягали на тому, щоб відправити законопроєкт на доопрацювання.
Як сказано у пояснювальній записці проєкту закону, пропоновані ним зміни зумовлені низкою чинників: міграційні процеси, розбіжність законодавства різних держав щодо набуття та припинення громадянства, інтересами національної безпеки України тощо.
Автори законопроєкту вказують, що потребують вирішення у тому числі й питання використання паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року як документа, що дає змогу вирішувати питання набуття громадянства України.
Основні запропоновані зміни:
- розширення кола осіб, які набувають громадянство України за територіальним походженням через предків, які народилися або постійно проживали на територіях, що на той момент входили до складу УНР, ЗУНР, Української Держави, УСРР, Закарпатської України, УРСР;
- подання декларації про відмову від іноземного громадянства буде достатньо для набуття громадянства України, зокрема, особам, які служили (служать) у ЗСУ, допомагали у забезпеченні національної безпеки та оборони; є громадянами держави-агресора або держави-окупанта та зазнали у своїй країні переслідувань; претендують на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи у правоохоронних органах тощо;
- запровадження для набуття громадянства можливості складення присяги громадянина України іноземцем, батьківщина якого включена до відповідного переліку (наприклад, для військовослужбовців-контрактників чи переслідуваних на батьківщині росіян). При цьому передбачено, що до зазначеного списку не можуть бути включені країни, визнані Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом;
- перегляд підстав втрати громадянства України;
- розширення підстав набуття громадянства України дітьми, у тому числі внаслідок усиновлення чи встановлення опіки;
- скорочення переліку незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства.
Сьогодні, згідно з законом, якщо громадянин України добровільно набуває громадянство іншої держави, це є підставою для припинення громадянства України. Проте це не відбувається автоматично: припинити громадянство може лише президент України своїм указом.
Чому законопроєкт критикують?
Реакція суспільства на проєкт закону є швидше негативною. Передусім у цьому контексті згадують нещодавнє нововведення Володимира Путіна щодо спрощеного отримання громадянства РФ для білорусів та українців (яких у РФ визнали "носіями російської мови").
Так, на брифінгу народних депутатів 19 травня представниця "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар зазначила, що він прямо порушує Конституцію України, зокрема статтю 4, у якій сказано про єдине чинне громадянство в державі. Тобто новий законопроєкт у такому вигляді передбачає вилучення норми про те, що набуття громадянства іншої держави в Україні є підставою для позбавлення українського паспорту. І це може мати негативні наслідки.
Зокрема, через програму Кремля щодо паспортизації людей, які проживають в ОРДЛО, сотні тисяч українців там отримали російські паспорти – в обмін на так звані паспорти "ЛНР" та "ДНР". Український паспорт же, здебільшого, не здавали і, таким чином, ці люди сьогодні володіють двома паспортами.
Це означає, що люди з російськими паспортами, якщо забрати вищезазначений момент з закону, могли б обирати своїх представників в органи влади України, і навіть обиратися самим,
– пояснила Сюмар.
Законопроєкт визначає певний перелік посад, які не можуть займати люди з подвійним громадянством. Однак, наприклад, Верховна Рада до списку не потрапляє. Тобто фактично люди з двома паспортами можуть бути народними депутатами.
Наразі, за законом, громадяни України можуть мати лише один паспорт / Фото 24 канал
Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе своєю чергою уточнила, що ще під час ухвалення Конституції України, у 1996 році, було закладено унеможливлення подвійного громадянства – щоб уникнути впливу з боку Росії.
Те, що Кремль робить з паспортизацією наших громадян на Сході України та в Криму, він робив точно так само в інших регіонах, які атакувала: в Придністров'ї, Абхазії, Південній Осетії. Нічого нового не вигадували,
– зазначила депутатка.
Очільник фракції "Голос" Сергій Рахманін під час брифінгу 18 травня сказав, що сам законопроєкт є "юридично недолугим" і, в порушення Конституції, створює лазівку, завдяки якій можна передбачити множинне громадянство. Також, за його словами він є невчасним та недоречним, з огляду на такі обставини:
- По-перше, у нас триває війна. І на тимчасово окупованій території, як відомо, роздаються паспорти держави-агресора, а ми фактично створюємо додаткові привілеї її представникам.
- По-друге, у нас запроваджується ринок землі, де є суттєві обмеження щодо громадян-нерезидентів. А останні фактично можуть перетворитися на громадян-резидентів, якщо цей законопроєкт буде ухвалений Верховною Радою у тому вигляді, в якому він є.
Політолог Володимир Фесенко в ефірі 24 каналу пояснив, що влада відклала розгляд цього законопроєкту саме зважаючи на критику:
"Якщо є певні критичні зауваження, краще на них звернути увагу заздалегідь, а не після того, як закон вже розглядається … Оскільки є ризики, що можуть вигадати різні схеми, щоб "недобрі" люди отримали українське громадянство – краще перестрахуватися і доопрацювати законопроєкт".