Що таке мінські угоди?.
Це – узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін-учасників врегулювання ситуації на Донбасі в нормандському форматі:.
Мінський протокол;.
Меморандум про виконання положень Протоколу;.
Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу.
Хоча мінські угоди й розділяють на "першу" і "другу", офіційно існує лише Протокол, який містить низку домовленостей, і Комплекс заходів щодо їх виконання.
Мінські угоди є передусім політичними, а не юридично обов'язковими документами.
Вони не ратифіковані Верховною Радою України, як міжнародно-правові договори.
Що передбачають мінські угоди?.
Мінський протокол ("Перша мінська угода") був досягнутий на переговорах у Мінську 5 вересня 2014 року.
Укладений учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою, послом РФ в Україні Михайлом Зурабовим.
Також під документом стоять підписи Олександра Захарченка (тодішній очільник так званої "ДНР") та Ігоря Плотницького ("ЛНР").
Меморандум про виконання положень Протоколу був підписаний учасниками контактної групи в Мінську 19 вересня 2014 року.
Там йшлося, зокрема, про припинення вогню, встановлення 30-кілометрової зони безпеки та відведення важкого озброєння обома сторонами.
11-12 лютого 2015 року було узгоджено Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу.
Угода також підписана контактною групою, що складається з представників Росії, України та ОРДЛО з метою деескалації збройного конфлікту на Донбасі.
Це – так званий "Мінськ-2".
Комплекс заходів містить 13 пунктів.
Він передбачає "негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України і його суворе виконання", відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки, а також – моніторинг ОБСЄ режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.
Комплекс заходів з виконання мінських угод (повний текст).
Деякі поправки до Мінських угод уже були внесені.
Наприклад, розведення сил та "формула Штайнмаєра", яку 1 жовтня 2019 року підписали члени ТКГ у Мінську.
Яка реальна користь від угод?.
Угода на певний час заморозила реальні військові дії та широкомасштабний наступ російських військ.
І, що головне, дала можливість для Збройних сил України пройти період адаптації, а потім – і нарощення своїх військових спроможностей.
За словами ексміністра закордонних справ України Володимира Огризка, це – єдина, однак дуже велика цінність Мінських домовленостей.
Все інше з того, що там написано, не було, не є і не буде виконано.
Немає політичної волі у керівництва РФ будь-що міняти.
Чому? Тому що Росія не для того починала свою агресію, щоб її закінчувати.
Її мета – тримати Україну у постійній напрузі, знекровлювати її і, таким чином, заважати нормальному розвитку і самої країни, і її руху до Євросоюзу та НАТО,.
– пояснив експерт у коментарі 24 каналу.
Колишній спеціальний представник США на переговорах щодо України Курт Волкер своєю чергою зазначав, що РФ регулярно порушує Мінські домовленості.
Адже, згідно з текстом, вогонь мало бути припинено 14 лютого 2015 року.
Однак уже за тиждень Росія та підконтрольні їй сили захопили Дебальцеве.
Ще одним частковим досягненням Мінського процесу можна вважати обміни полоненими і заручниками між Україною та Росією.
Чи потрібно шукати альтернативу?.
У цьому немає сенсу.
Потрібно змінювати не формат, а сам зміст угод.
Допоки він не зміниться, форма не матиме значення.
Зміст полягає у тому, що, або Україна і країни Заходу примушують РФ відступити, або шансів на врегулювання немає.
І цей зміст ми повинні разом із західними партнерами визначити.
А потім діяти скомбіновано.
Як Росія, так і Захід мають чітко і ясно зрозуміти: або ми реально тиснемо і вимагаємо результатів, або нам не треба про це говорити,.
– зазначав Володимир Огризко.
За його словами, дієвим примусом для виконання Росією угод можуть бути санкції.
Проте вони повинні бути такими, щоб агресору "стало боляче".
Лише тоді він буде реагувати відповідним чином.
Якщо ж санкції не сильно впливають на представників РФ, тоді годі розраховувати на якісь результати чи шукати нові формати.
Поки що ці домовленості зберігають статус-кво.
Для багатьох на Заході це якраз і потрібно – заморозити те, що є, аби не стріляли.
Нову редакцію мінський угод можуть оприлюднити вже у березні / пресслужба ОП.
Також варто згадати приклад Придністров'я, де уже 29 років Європейський союз, США, ОБСЄ тощо намагаються вирішити конфлікт.
Процес нібито іде, але результату немає.
Наразі такий сценарій – цілком реальний і для Донбасу.
Ми не повинні на це погоджуватися.
Питання треба ставити так: що можна зробити для того, щоб Росії стало боляче? А не розмови про те, що ключ від вирішення проблеми лежить у Москві.
Тоді ви віддаєте РФ ініціативу і чекаєте, поки на неї "зійде просвітлення".
Не зійде воно ніколи, це ж очевидно,.
– підсумовує Володимир Огризко.
Питання лише в тому, коли Захід нарешті зможе зробити ці санкції болісними для країни-агресора.
Якщо і надалі діяти таким чином, то врегулювання конфлікту ближчим не буде, а Донбас матиме всі шанси стати другим Придністров’ям.
Мінські домовленості регулярно порушуються з боку РФ / Kremlin.
Які зміни хочуть внести зараз?.
Ще у грудні 2019 року про підготовку змін до мінських угод повідомив представник України в політичній підгрупі ТКГ Олексій Резніков.
Головна мета – "щоб вони справді працювали".
Тоді йшлося про підготовку змін до наступної зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки", яка запланована на березень 2020 року.
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко неодноразово заявляв, що мінські угоди потребують коректив, оскільки вичерпали себе.
20 лютого, перед обговоренням ситуації на сході України на Генасамблеї ООН, він уточнив: Україна працює над розробкою змін, попри те, що Росія виступає проти цього.
Більше того – українська сторона зараз "працює над тим, щоб змусити всіх учасників погодитися з тим, що мінські домовленості вичерпали себе і потребують змін".
За словами очільника МЗС, новий документ буде простіше виконати і досягти результатів.
Проте, що саме зміниться – наразі не відомо.