ВООЗ попереджала Степанова щодо використання експериментальних препаратів при лікуванні COVID-19 – ЗМІ

Всесвітня організація охорони здоров'я застерігала міністра охорони здоров'я України Максима Степанова щодо використання при лікуванні COVID-19 експериментальних препаратів.

Листа організація відправила ще 7 квітня 2020 року.

Відповідний документ має у своєму розпорядженні видання "Українська правда.

Життя", яке, як воно стверджує, отримало з власних джерел.

"ВООЗ хотіла б нагадати вам, що використання експериментальних препаратів проти COVID-19 має бути лише в рамках етично схвалених, рандомізованих клінічних досліджень.

Згадані в протоколі лікування препарати: лопінавір/ретинавір, хлорохін фосфат, гідроксихлорохін, рамдесивір та тоцилізумаб ще не були оцінені в рамках вищезгаданих досліджень.

Лише після цього вони можуть бути ліцензовані та схвалені для клінічного використання", – йдеться у листі.

Також ВООЗ зазначає, що якщо проведення рандомізованих клінічних досліджень неможливо, то лікування пацієнта має проводитись згідно з протоколом MEURI, який був розроблений ВООЗ спеціально для випадків лікування експериментальними препаратами.

Видання зазначає, що цей протокол застосовується, коли:.

проти хвороби не існує доведених препаратів;.

неможливо негайно ініціювати клінічні дослідження;.

є дані, які вказують на ефективність та безпеку лікування, як мінімум з досліджень, які проводились в лабораторних умовах або на тваринах, і використання препарату поза межами клінічних досліджень рекомендували кваліфіковані консультативні наукові комітети на основі надійного аналізу ризику та користі.

відповідні органи влади країни, так само як і комітети з питань етики схвалили використання цих препаратів.

є достатні ресурси, які гарантовано мінімізують ризики;.

пацієнт надав інформовану згоду щодо лікування;.

таке лікування моніториться, а результати документуються та своєчасно доповідаються більшому колу медичної та наукової спільноти.

Також в листі ВООЗ міститься інформація з останніх консультацій конкретно щодо ефективності препаратів-інгібіторів IL-6 проти COVID-19, серед яких й гідроксихлоріхін ("Плаквеніл").

Виявилось, що через обмежену доказовість цих препаратів у лікуванні COVID-19, 25 березня ВООЗ вирішила "зробити крок назад та залучити групу експертів, щоб опрацювати документи, та розглянути доцільність включення цього препарату в клінічні дослідження".

"Іншими словами, ВООЗ ставить під питання, чи має сенс взагалі витрачати ресурси навіть на дослідження цього препарату, не те що включати його в протоколи лікування", – зазначає видання.

Рішення включити ці препарати в протокол активно обговорювали у лікарських та пацієнтських спільнотах.

Зокрема, озвучувались побоювання, оскільки ці препарати мають серйозні побічні ефекти.

Видання також нагадує, що 3 квітня МОЗ отримав 3000 упаковок Плаквенілу.

А 15 квітня, вже після отримання листа від ВООЗ, голова комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький заявив, що фармкомпанія "Дарниця" пройшла державну реєстрацію на субстанцію гідроксихлорохін – діючої речовини препарату "Плаквеніл".