Ігор Сухомлин

Ігор Сухомлин: з двірника в ресторатори

Ігор Сухомлин перепробував безліч робіт. Він і підмітав вулиці, і охороняв складські приміщення, і керував рекламною кампанією. Але знайшов себе в створенні оригінальних ресторанів, пабів і кав'ярень, які стали притулком київських хіпстерів. Однак протипожежна безпека в закладах Сухомлина далеко не така ідеальна, як його кава.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім'я
4. Кар'єра
5. Компромат
6. Ігор Сухомлин про правила в своїх закладах
7. Ігор Сухомлин про ресторанний бізнес
8. Ігор Сухомлин про створення кав'ярень

Біографія

Ігор Сухомлин народився 1973 року в місті Чернігів.

Освіта

Ігор Сухомлин отримав економічну освіту.

Має ступінь МВА, яку він отримав у Міжнародному інституті менеджменту.

Сім'я

Ресторатор одружений. Дружину звуть Христина. Вона родом із Саратова. У Києві викладає йогу.

В Ігоря Сухомлина двоє синів і одна донька.

Кар'єра

Майбутній ресторатор починав свій трудовий шлях, працюючи двірником, сторожем, токарем.

На початку 1990-х років Ігор Сухомлин займався організацією театральних вистав молодіжного театру, в якому грав і сам.

Усе це плавно переросло в створення в 1995 році рекламного агентства. У 2002 році з Чернігова цей бізнес переїхав до Києва. Із цього часу Сухомлин жив на два міста.

За його словами, ресторанним бізнесом вирішив зайнятися через те, що в його рідному Чернігові просто нікуди було сходити самому і запросити друзів. Якраз у той час робота в рекламі перестала приносити йому задоволення. Тому він вирішив її залишити і зайнятися новою, більш цікавою справою.

Разом із партнерами Сухомлин створив і відкрив у 2007 році ресторан “Велюров”. Тоді ж з'явився перший паб “Varenik's”.

Однак бізнес, що тільки стартував, мало не закінчився в наступному році, коли вибухнула економічна криза. Щоб зберегти свої ресторани, Ігорю Сухомлину і його партнерам довелося інвестувати значні кошти. Зате в 2009 році відкрилася міська кондитерська “Шарлотка”.

Тільки через два роки після відкриття заклади окупилися і стали приносити прибуток.

У 2010 році Ігор переїхав на деякий час до Росії. Тут він займався дослідженням того, як створювались кав'ярні в Москві. Набравшись досвіду, через рік він повернувся в рідний Чернігів.

Знання і накопичені гроші з попередніх проектів допомогли Сухомлину відкрити в 2011 році ще один заклад - кав'ярню “Чашка”. Причому таких закладів у Чернігові з'явилося відразу два.

Обидва заклади швидко стали дуже популярними. Для створення правильного емоційного ставлення до бренду Ігор Сухомлин протягом шести місяців самостійно через соціальні мережі рекламував "Чашку".

Після цього ресторатор вирішив, що потрібно брати нову вершину, тобто відкривати кав'ярню в столиці. Але перед відповідальним кроком бізнесмен відправився в Нью-Йорк, як він сам говорив, за натхненням. Мабуть, ця поїздка дійсно вклала в голову Ігоря Сухомлина нові ідеї, які допомогли йому реалізувати проект в Києві.

Для столичної “Чашки” він підібрав одне з найбільш центральних і найдорожчих місць Києва - Бессарабку. Для створення десертної лінійки з собою зі Сполучених Штатів він привіз кондитера. Дуже скоро заклад став культовим для хіпстерів.

Знайшов ресторатор у Нью-Йорку й ідеї створення піцерій. Найбільше на нього справили враження піцерії Брукліна з їхніми пиццайоло американцями італійського походження. Саме дух цих закладів Ігор Сухомлин спробував передати у своїй “Mimosa Brooklyn Pizza”.

Ще в Москві підприємець відвідував безліч конференцій, форумів та майстер-класів, де ресторатори розповідали, як побудувати власний бізнес у цій сфері.

До 2012 року Ігор Сухомлин переконався, що ресторанному бізнесу нормально ніде в Україні не вчать. Тому, будучи вже “практикуючим” ресторатором, вирішив самостійно організувати форум, на якому ділився знаннями та досвідом із відкриття  закладів громадського харчування. Крім того, він зміг залучити до цього заходу ще кілька відомих спікерів-колег по бізнесу.

Так з'явився форум “Ресторанні практики” або просто “Рестопрактики”. Головною їх метою стало створення спільноти людей, залучених у ресторанний бізнес.

Сам Сухомлин про “Рестопрактики” розповідає, що: “в команді наших спікерів та менторів тільки справжні Практики, ніяких нафталінових експертів і псевдо-рестораторів. Живі люди, живі теми і драйв”.

Також Сухомлин став творцем бізнес-тренінгу "Ресто-Кемп", який допомагав у режимі мозкового штурму за три дні придумати концепцію для нового ресторану.

Для людей із кавової індустрії, майбутніх і нинішніх власників кав'ярень, Ігор Сухомлин створив форуми “Чашка School” і “Бариста”, де він навчає запуску власної справи та операційного бізнесу.

На сьогодні у ресторатора відкрито вісімнадцять закладів в Києві, Чернігові, Черкасах, Житомирі та Львові.

Ігорю Сухомлину належить кав'ярні “Чашка”, піцерія “Mimosa Brooklyn Pizza”, варенична “Балувана Галя”, хінкальна “Буба”, ресторан “Велюров” і кондитерська “Шарлотка”.

У планах у Ігоря Сухомлина вийти на зарубіжний ринок. Поки ресторатор придивляється до Казахстану. Були ідеї відкрити кав'ярні “Чашка” в Росії і навіть в окупованому Криму. Але через політичні обставини від цієї ідеї йому довелося відмовитись.

Компромат

Удень 1 березня 2018 року в хінкальній “Буба”, яка розташована в центрі Чернігова, через коротке замикання сталася пожежа. Людських жертв вдалося уникнути, але у вогні постраждали квартири, розташовані над хінкальною.

Після цього мешканці будинку вирішили звернутися до мерії з вимогою прибрати заклад із першого поверху їхнього будинку.

Крім того, погорільці згадали, що коли “Буба” тільки відкривалася, вона вже мала проблеми з протипожежною безпекою.

Ігор Сухомлин про правила в своїх закладах

Зі своїх підлеглих Ігор Сухомлин не стягує штрафи за проступки на роботі.

Він придумав правило “чотирьох жовтих карток”. Тобто, співробітник може чотири рази припуститися помилки в своїй роботі. П'ята помилка означає звільнення.

Це не стосується випадків крадіжок, вживання спиртних напоїв або наркотиків, а також непокори власному начальству. У таких випадках працівник звільняється відразу.

Ігор Сухомлин про ресторанний бізнес

Ресторатор із власного досвіду знає, що в цей бізнес потрібно йти тій людині, яка любить людей. Поруч із власником постійно буде не маленька група людей: гості, постачальники, підлеглі.

Другим моментом для ведення успішного бізнесу є любов до підприємництва.

“У будь-якому бізнесі є свої труднощі. Тут своє виробництво, свої продажі. Постійна робота по HR-у. Часто хтось приходить, хтось іде”.

Ігор Сухомлин впевнений, що ринок ресторанного бізнесу завжди буде не насичений і завжди буде місце для нових концепцій. Навіть в умовах стагнації і кризи людям все одно буде хотітися сходити відпочити в ресторан або випити чашечку кави.

“Мої батьки ходили в ресторан два рази в рік. Зараз ми ходимо в ресторани кожен день або через день. Для молодих гостей, яким вісімнадцять-двадцять років, похід у ресторан або кав'ярню вже став базовою потребою”.

Ігор Сухомлин про створення кав'ярень

Бізнесмен спершу пропонує майбутнім власникам кав'ярень задатися питанням: “Навіщо мені це потрібно?”. За його спостереженнями, велика кількість власників кав'ярень самі не люблять каву.

Ігор Сухомлин і сам зізнається, що відкриваючи свою “Чашку”, у каві він не розбирався взагалі. Тому на перших порах проста і дешева кава робилася з найпростіших зерен. Але він, будучи дилетантом у варінні кави, “взяв” клієнта незвичайною атмосферою і цікавим сервісом.

“Кав'ярня - це соціальне місце. І коли я будував свою першу кав'ярню, я розумів, що сильна моя сторона - моя комунікабельність. Я ходив, спілкувався з гостями, сідав до них, розмовляв із людьми, жартував. “Розгойдував” своїх хлопців, щоб вони розуміли, як потрібно себе поводити. Потрібно було гостям показувати, що в “Чашці” зовсім по-іншому, не так, як скрізь у нашому місті. Також потрібно було показувати і своїм співробітникам, що у нас принципово інший сервіс. І потім уже згодом я розумів, що сильний кавовий бізнес не зробиш без глибокого занурення в каву. Тому перед створенням будь-якого об'єкта громадського харчування потрібно розібратися, які у вас є сильні сторони. Що ви можете докласти сильного в свій бізнес”.

Незважаючи на величезну кількість кав'ярень у столиці, Ігор Сухомлин вважає, що ринок кав'ярень порожній. “Усі вважають, що їх багато. Але насправді кав'ярень в столиці майже немає. Кілька кав'ярень, які помітні на ринку, все інше - це компанії, які займаються грошима. Усі ці мережеві кав'ярні з посередньою кавою тільки прищеплюють людям неправильний смак. Багато людей, які приходять випити кави в моїх кав'ярнях або в інші кав'ярнях, де готують каву зі свіжо обсмажених зерен, потім не можуть пити той напій, який подають у мережевих закладах”.