/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F9fc894b36f4e1172b77d9aefb930b31b.jpg)
В ЄС готові зустрічатися з Путіним та водночас готують тиск на диктатора: ексклюзивні деталі
У ЄС готуються до можливого контакту з Путіним.
Європейські столиці налаштовані вкрай скептично щодо готовності російського диктатора Володимира Путіна йти на реалістичні переговори щодо закінчення війни в Україні. Утім, готові до чотирьохсторонніх переговорів у форматі Україна-Росія-США-Європа, якщо такі вдасться організувати.
Про це "Телеграфу" повідомило обізнане джерело. Ці слова підтверджують пресремарки президента Європейської Ради Антоніу Кошти за результатами віртуальної зустрічі євролідерів 19 серпня:
"Нарешті, підготовка до бажаних двосторонніх, тристоронніх і чотиристоронніх переговорів, щоб вони могли відбутися якомога швидше. З боку Європейського Союзу ми обговорили конкретні кроки, які ЄС може зробити, аби надати цьому процесу більшої довіри та підтримати президента Трампа у його зусиллях задля миру", — заявив Кошта.
"Дозвольте зазначити, що раніше президент Путін відмовлявся від зустрічі з президентом Зеленським. Звісно, ми вітаємо те, що тепер він змінив свою позицію і повідомив президенту Трампу про готовність взяти участь у такій зустрічі.
На даному етапі ми не маємо конкретної інформації щодо формату чи часу проведення цієї зустрічі.
З нашого боку ми, як і раніше, продовжуватимемо працювати разом із нашими європейськими партнерами, із президентом Зеленським та президентом Трампом, щоб максимально якісно підготуватися", — своєю чергою повідомила заступниця головного речника Єврокомісії Аріанна Подеста.
Аби наблизити хоча б двосторонні українсько-російські переговори, в ЄС налаштовані на три ключові речі. По-перше, продовжувати санкційний тиск на Москву. Пропозиції щодо 19-го пакету обмежень мають бути оприлюднені у вересні.
"Санкції мають подвійний ефект: обмежують можливості Росії вести війну проти України та одночасно змушують Путіна сісти за стіл переговорів. І ми бачимо, що це працює.
Санкції, які тримають тиск на Росію, дійсно були однією з тем, що обговорювалися на зустрічі в Білому домі", — зазначила Подеста.
По-друге, європейські лідери націлені на розблокування Європейського фонду миру "для зміцнення військових спроможностей України". Серед іншого механізм передбачає компенсацію витрат країнам-членам за надану Києву зброю. Утім, з минулого року 6,6 мільярда євро на допомогу Україні в рамках фонду, на жаль, залишаються заблокованими через позицію Угорщини. Попри те, що Будапешт отримав запевняння від Брюсселя, що угорські внески не будуть спрямовані на українські потреби.
"Основою майбутніх безпекових гарантій завжди залишатимуться Збройні сили України", — зазначив президент Євроради Антоніу Кошта.
Третя мета — просування вперед на шляху України до вступу в ЄС. Як відомо, відкриттю першого переговорного кластеру вже майже пів року з політичних мотивів перешкоджає угорський прем’єр Віктор Орбан. Цілком імовірно, що ситуація зміниться після нещодавнього втручання президента США Дональда Трампа. Він, за повідомленнями ЗМІ, зв’язувався з Орбаном, щоб обговорити, чому той блокує переговори України з ЄС.
Своєю чергою, віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка 20 серпня повідомив європейським колегам, що Київ очікує "якнайшвидшого відкриття" першого переговорного кластера, який охоплює ключові реформи у сфері демократії, правосуддя, правоохоронної системи та верховенства права.
Урядовець окремо наголосив на важливості продовження паралельного процесу вступу України і Молдови. Себто неможливості розділення українського та молдовського треків.
Зазначимо, що для Молдови початок фактичного переговорного процесу постає критичним питанням напередодні парламентських виборів наприкінці вересня 2025 року. Це не лише внутрішньополітичний сигнал про незворотність європейського курсу, а й стратегічний крок, здатний зміцнити позиції проєвропейських сил на тлі активності проросійських політиків.
Остаточне рішення щодо фактичного початку переговорів має ухвалюватися на рівні лідерів держав-членів ЄС — їх наступна офіційна зустріч відбудеться у жовтні. Натомість у вересні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн проголосить перед Європарламентом традиційну промову про стан справ у Союзі. У ній підбиваються підсумки року та визначаються пріоритети на наступний рік. Президентка також викладе, як комісія буде розв'язувати найгостріші проблеми, що стоять перед ЄС.
Як анонсують в Євросоюзі: протягом найближчих тижнів на всі сторони чекає багато роботи.

