Гнилий план Трампа-Путіна: чому Україні доведеться обирати між поганим і катастрофічним
Гнилий план Трампа-Путіна: чому Україні доведеться обирати між поганим і катастрофічним

Гнилий план Трампа-Путіна: чому Україні доведеться обирати між поганим і катастрофічним

Зустріч Трампа і Зеленського у Вашингтоні не принесе Україні нічого хорошого, і на заступництво Європи розраховувати не варто.

Від зустрічі Трампа, Зеленського та європейських лідерів у Вашингтоні Україні не слід чекати нічого хорошого. Зеленського поставлять перед дилемою – поразка держави або її знищення. Це класична ситуація цугцвангу, коли українському керівництву доведеться обирати між поганим і катастрофічним.

Судячи з усього, Білий дім хоче, щоб Трамп говорив із Зеленським тет-а-тет, без європейців. Такий формат наводить на певні думки. По-перше, європейських лідерів Трамп вважає несуб'єктними і не бачить впритул. По-друге, стався дивний поворот – Трамп перевзувся в повітрі і буквально за кілька днів змінив позицію та став просувати вимоги Кремля.

Що ж стосується Путіна, то в його плани не входить закінчення війни з Україною. Хитрість Путіна полягає в тому, щоб запропонувати той варіант, який буде відкинутий Зеленським, а потім наполягати на тому, що проблема війни і миру знаходиться не в Москві, а в Києві, а Зеленський – частина цієї проблеми. У контексті переговорів Віткоффа і Дмитрієва можна говорити про те, що йдеться про проєкти США і РФ на приблизно п'ять трильйонів доларів. От Кремль і намагається розділити мух і котлети. А війну Путін має намір продовжувати і до 2030 року вже все розпланував.

Тому зустріч Зеленського і Трампа не принесе нам нічого позитивного. Можливо, Зеленський спробує погодитися на вимоги про виведення військ із Донбасу, але реалізувати на практиці це буде складно: військові пояснять, якими будуть наслідки для Харківської та Дніпропетровської областей. Адже Росія прямо говорить, що озвучені вимоги – це тільки початок, а потім ще обговорюватимуть Харківську, Сумську та Дніпропетровську області. Це гнилий план.

Якщо ж Україна відмовиться від виконання вимог Путіна і Трампа, це призведе до припинення підтримки США: вони припинять ділитися розвідувальною інформацією, можуть заборонити передачу Україні американської зброї третіми країнами (тобто європейці не зможуть купувати зброю США і передавати нам), зупинять фінансування допомоги тощо. Наслідки будуть важкими.

На заступництво європейців у Вашингтоні українському президенту розраховувати не варто – вони не допоможуть. Трамп вважає європейців несуб'єктними і вже прогнув їх на саміті в Гаазі, на переговорах з Урсулою фон дер Ляєн. Трамп переконався, що Європа гнеться, а тому і ставлення до неї відповідне: Трамп не бачить у європейських країнах рівноправних партнерів.

І від Європи не варто чекати більш рішучої підтримки та більш суттєвої допомоги Україні. Адже після того, як Трамп заявив про готовність продавати американську зброю європейцям для України, за місяць Європа скинулася аж на півтора мільярда євро. Півтора мільярда євро – це всього десять днів війни! Американці завжди давали дві чверті військової допомоги та боєприпасів, необхідних Україні для ведення війни, тоді як європейці – лише чверть.

Що рухає Трампом, чому він "перевзувся" і став грати на боці Путіна, у принципі, зрозуміло. Трампу важливо забезпечити бодай якийсь результат переговорів щодо України. Серед американських президентів, на яких рівняється Трамп, є Теодор Рузвельт, який отримав Нобелівську премію миру за допомогу в укладенні мирного договору між Росією і Японією 1905 року – Портсмутський мир, згідно з яким Росія віддала Японії південну частину Сахаліну, відмовилася від претензій на Корею, але водночас не платила ні контрибуцій, ні репарацій, тобто зберегла обличчя. Обама теж отримав Нобелівську премію миру, що для Трампа є колосальним подразником.

Трамп – людина з гіпертрофованим его, і одна з його "ідей фікс" – отримання Нобелівської премії миру. Нобелівський комітет збереться 10 жовтня, і до цього часу Трампу необхідно, щоб було зроблено хоч якісь кроки в бік миру, зокрема щоб було досягнуто повітряного перемир'я.

Це влаштовує і Путіна, оскільки удари по російських НПЗ і російських містах, які почастішали за останній тиждень, призвели до того, що населення Російської Федерації почало відчувати війну. До цього росіяни не відчували війну, для них це була типова колоніальна війна, яка йде десь, і більшості з них не стосується. А от блокування аеропортів і припинення авіасполучення досить болюче для Росії. Тому енергетичне і повітряне перемир'я – це те, що Путіна цілком влаштовує. Але – на землі згортати бойові дії він не збирається.

Судячи з того, що являють собою поганий і катастрофічний варіанти, якими може закінчитися зустріч у Вашингтоні, для України буде краще, якщо зустріч не завершиться нічим. Імовірність цього існує, але наслідки для нас також будуть несприятливими: мінус фінансова підтримка, мінус військова допомога, мінус розвідувальна інформація США. Ці наслідки будуть неминуче в разі безрезультатних переговорів.

Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда

Про персону: Андрій Золотарьов

Андрій Володимирович Золотарьов (народився 15 травня 1965, Дніпропетровськ) – український політолог, керівник аналітичного центру "Третій сектор". Політконсультант Олександра Рябченка (1994), Володимира Литвина (1994), Юлії Тимошенко (1996-97), пише Вікіпедія.

Джерело матеріала
loader