Це просто був якийсь жах, – Дерюгіна про повернення Онофрійчук та тренування в укритті

Коли Київ опинився під загрозою окупації, а жахливі події у Бучі були вже реальністю, Дерюгіна залишалась у столиці, тренуючи дітей в укриттях і на складах. У цей час почалась боротьба за повернення Таї, яка разом із мамою і молодшою сестрою була у Польщі, пише24 Канал з посиланням на Обозреватель.

Як Дерюгіна боролася за Онофрійчук?

Тренерка зазначила, що залишитись у Києві, коли росіяни взагалі їздили містом – це було жахливо і, коли стався весь цей кошмар у Бучі, а окупанти стояли за 20 кілометрів від столиці, це був просто жах.

Старші діти вже перебували в Ужгороді. Але залу немає, тренуватись неможливо. Щодня була на телефоні з цими директорами з Ужгорода. А вони кажуть: ми відкрили зал і тепер у ньому всі сплять. Тому дякую за допомогу Вадиму Марковичу Гутцайту, бо я йому сказала: ми повертаємось до Києва, підтримайте нас, щоб ми могли тут тренуватися. А цей був справжній жах, оскільки всі зали використовувались не за призначенням,
– сказала Дерюгіна.

Також вона зазначила, що вони тренувалися у складах, укриттях тощо.

"Я почала контактувати з батьками Таї, з дідусем. Це просто був якийсь жах. Оскільки мало того, що треба було її вмовити, вона знаходилась з мамою і сестричкою у Польщі. І мама привела її на кордон і залишилась з польського боку, а тут, з українського, знаходився дідусь. І Тая сама йшла, минала той кордон, а дідусь її зустрічав. І вони з бабусею її привезли. І, знаєте, приїхала зовсім інша дитина. Я до війни її й не бачила. Її у залі не було видно. А ось приїхала інша дитина і пішла інша робота. Наче за помахом чарівної палички. Скучила, захотіла. Інше усвідомлення. Війна змінила у ній багато що. Вона просто стала старшою, я б сказала. І пішло. Я цьому дуже рада", – додала Ірина Дерюгіна.

Нагадаємо, що нещодавно Таїсія Онофрійчук з травмою виграла загальний заліку багатоборстві.