Вчені навчилися визначати "кризу в стосунках" у сімейних парах синиць

Міжнародна команда орнітологів під керівництвом Оксфордського університету у Великій Британії впродовж п’яти років стежила за сім’ями синиць у лісі Вітем Вудс. Ці птахи утворюють сезонні моногамні пари, а “прохолодні” стосунки між ними взимку свідчать про майбутнє розлучення навесні. Результати дослідження вчені опублікували на сторінках наукового журналу The Royal Society.  

Піддослідним став вид “Синиця велика” або Parus major. Орнітологи залучили 1169 пар, з яких 287 повністю відповідали критеріям дослідження. Використали методологію Radio Frequency Identification (RFID). 

Вона полягає у тому, що на лапку кожної пташки, за поведінкою якої орнітологи стежать, кріпиться кільце з мікрочіпом. По лісу розставляється мережа годівничок, що зіскановують ці чіпи. У такий спосіб стає зрозуміло, разом чи окремо прилетіли синиці, як близько вони трималися і чи взаємодіяли між собою. 

Наприкінці осені синиці утворюють пари. Весною будують гнізда і відкладають яйця. Впродовж літа висиджують та ростять пташенят, зазвичай по дві кладки на сезон. На початку зими в синиць сезон побачень, коли вони вибирають собі нову пару на наступний рік. Якщо було багато пташенят і вони вижили, сім’я може зберегтися на все нетривале пташине життя. 

Але випадки, коли синичі сім’ї розлучаються, частіші. Відомі причини для розриву стосунків — смерть одного з партнерів через хвороби або природних хижаків, невдалий сезон розмноження. А нове дослідження орнітологів Оксфордського університету виявило ще одну цікаву деталь. 

Синиці “випробовують” свого партнера впродовж зими. Хоча на холодний період пара ніби-то не зберігається і пташки живуть зграями, якщо вони літають разом і піклуються одне про одного зимою, то швидше за все будуть разом і в сезон розмноження. Натомість якщо між самцем і самкою взимку спостерігається соціальна дистанція, з великою ймовірністю весною на них чекає “розлучення” і птахи терміново шукатимуть собі нову пару. 

У дикій природі синиця велика живе 1,5–3 роки, хоча в неволі може досягти більше як десятирічного віку. Є розумною твариною з розвиненим соціальним життям. У міському середовищі пташки регулюють свій спів, щоб він не губився у шумі. Мають індивідуальні риси характеру, що впливають на їх поведінку (наприклад, сміливість). 

Є розумніші особини, які вигадують нові способи дістатися до їжі. І менш інтелектуальні, що потім повторюють успішні стратегії за своїми друзями по зграї. Найвідомішим є приклад, як синички в Англії навчилися відколупувати фольгу з пляшок, щоб красти молоко, яке молочарі залишали на ґанках своїх клієнтів. 

В останнє десятиліття у наукових колах зростає зацікавлення соціальною поведінкою тварин. З’ясовуються нові факти, що свідчать про розвинений інтелект, соціокультурну взаємодію і спілкування тварин. Це кити, дельфіни, примати, восьминоги, ворони, ті ж синиці, каракатиці тощо. 

У лютому 2025 року вчені з Колумбійського університету висунули гіпотезу, що пташиний мозок не менш інтелектуальний за людський і просто розвинувся у інший спосіб. Тобто, складні ланцюги нейронів ймовірно розвинулися у птахів і ссавців паралельно та незалежно одні від одних. Птахи демонструють високі когнітивні здібності, хоча їх розум утворений з інших клітин і працює через нейронну активність в інших ділянках мозку, ніж це є у нас.