/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F3a1cffd3713dba3783c7e405d0e562f2.jpg)
Європа набирається кредитів для України: про що йдеться, та куди підуть гроші
Зацікавленість у новій схемі продемонстрували вже 20 країн-членів ЄС.
Гроші для того, аби всі охочі країни Європи змогли наростити свої оборонні "м’язи" та водночас допомогти Україні, готовий надавати Європейський союз. Йдеться про план ReArm Europe, який передбачає, що до 2030 року вдасться мобілізувати до 800 мільярдів євро оборонних інвестицій. І передумова для такої амбітної цілі — не лише військова загроза з боку Росії, про яку попереджають передові розвідки світу, а й настрої за океаном.
Детальніше — в матеріалі "Телеграфу".
"Сьогодні Європа бере на себе більше відповідальності за оборону. І чому ж, власне? Відповідь дуже проста. Ми маємо піклуватися про мир на європейському континенті.
Ми шукаємо шляхи, як можемо зміцнити наш союз, з чітким розумінням того, що, з одного боку, ми стикаємося з великою загрозою та викликом у вигляді потенційної російської агресії.
З іншого боку, також маємо говорити дуже відверто: ми повинні враховувати, що, можливо, наші трансатлантичні партнери у найближчі роки й десятиліття все більше і більше зміщуватимуть свою увагу до Індо-Тихоокеанського регіону, і будуть спрямовувати туди свої ресурси.
І саме тому ми, як європейці, повинні зробити свою частину роботи — взяти відповідальність за мир на європейському континенті на свої плечі", — пояснював під час одного з заходів, на якому була присутня кореспондентка "Телеграфу", єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс.
Варто зазначити, що європейські країни вже перешли від слів до діла. У Брюсселі розробили механізм кредитування SAFE, який надасть державам до 150 мільярдів євро у формі позик, гарантованих бюджетом ЄС. Позики матимуть максимальний термін у 45 років, із 10-річним пільговим періодом для погашення основної суми. Дешеві позики фінансуватимуться за рахунок боргу на рівні ЄС, використовуючи гарний кредитний рейтинг блоку.
Йдеться про спільні оборонні закупівлі, у яких братимуть участь щонайменше дві держави. Або щонайменше одна країна плюс Україна. Кредити покриватимуть лише ту продукцію й постачальників послуг, що базуються на території ЄС, України та країн Європейської економічної зони — наприклад, Норвегії чи Ісландії.
Основна увага має бути зосереджена на семи пріоритетних напрямах інвестування, серед яких — протиповітряна та протиракетна оборона, артилерія, ракети й боєприпаси, дрони та антидронові системи, захист критичної інфраструктури, зокрема в космосі, військова мобільність та кіберзахист, штучний інтелект і РЕБ.
Якщо ж йдеться про спрямування кредитних коштів на купівлю озброєння для України, то робити це союзникам у парі чи навіть групі дешевше, аніж нести фінансовий тягар наодинці.
Головна ідея кредитів SAFE полягає в тому, щоб забезпечити бум української та європейської оборонної промисловості за рахунок розміщення великої кількості замовлень. А також — привести збройні сили союзників до сумісності, адже так чи інакше закупівлі мають бути скоординовані.
На даному етапі одразу 20 держав-членів ЄС висловили зацікавленість у використанні позик. Зокрема, Польща, Чехія, Латвія, Греція.
Натомість країни з високим рівнем заборгованості та бюджетного дефіциту, такі як Австрія та Італія, менш охоче беруть участь через побоювання поглиблення боргового тягаря, стверджує POLITICO. Так само країни, віддаленіші від Росії, такі як Мальта та Іспанія, навряд чи подаватимуть заявки на отримання кредитів.
Дедлайн для подачі пропозиції від держав-членів — вівторок, 29 липня. Після розгляду та остаточного схвалення планів, які подають країни, мова про попереднє фінансування, яке може становити до 15% від суми позики, і може забезпечити швидке надання підтримки Україні для покриття найнагальніших потреб, ймовірно, вже цього року.
В ЄС не приховують: окрім фокуса на власну оборонну індустрію, особлива ставка робиться на інтеграцію українського ОПК в європейську архітектуру. Адже саме Україна зараз тестує озброєння в реальних умовах сучасної війни, генерує унікальні технологічні рішення і має колосальний досвід, який неможливо відтворити на полігоні чи деінде в лабораторії.
Ще один надзвичайно важливий крок — в європейських столицях нарешті замислилися над подоланням бюрократичної тяганини в розбудові виробничих потужностей. Адже для виконання більшої кількості замовлень логічно потрібно більше збройних заводів.
За даними "Телеграфу", на рівні ЄС пропонують скоротити терміни видачі дозволів для оборонної промисловості, коли йдеться про розширення чи будівництво нового заводу.
"Зараз у деяких країнах такі підприємства змушені проходити всі наявні регуляторні процедури й чекати на дозвіл від уряду чотири або навіть п’ять років. Ми вважаємо: двох місяців, тобто 60 днів, достатньо.
І відповідь має бути або "так", або "ні", або, можливо, ніякої відповіді. У такому випадку відсутність відповіді означатиме, що дозвіл надано автоматично", — зокрема, роз’яснював комісар Кубілюс.
Тепер ця ініціатива підлягає обговоренню у Європейському парламенті та Європейській раді, але вже після "літніх канікул" євродипломатів.
Нарешті на рівні ЄС йдеться про фундаментальну зміну підходу до безпеки: від фрагментованого — до скоординованого, від повільного реагування — до стратегічних дій зараз.
Нагадаємо, під час засідання у форматі "Рамштайн" 21 липня міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що Україні потрібно 6 мільярдів доларів, щоб закрити цьогорічну потребу в оборонних закупівлях. Це має дозволити виготовляти більше FPV-дронів для утримання лінії фронту, більше дронів-перехоплювачів для протидії атакам "Шахедів", а також більше засобів для ударів у глибокому тилу РФ.

