Росія і НАТО: загострення у Балтійському морі неминуче?

Європа має готуватися до подальшого загострення конфлікту з Росією у Балтійському морі. Ідеться про значне посилення "супроводу російських тіньових танкерів флотом РФ у Північному та Балтійському морях", - зазначив Гельґе Адріанс (Helge Adrians) з Берлінського фонду науки та політики (SWP) в інтерв'ю DW. За його аналізом, "подальше загострення конфлікту з Росією в Балтійському регіоні може статися незабаром". Експерт з питань безпеки, серед іншого, посилається на останній пакет санкцій ЄС, запроваджених щодо російського експорту газу та нафти.

Про це пише Deutsche Welle.

Водночас Росія продовжує нарощувати військову присутність у регіоні Балтійського моря, зокрема у внутрішніх водах Ладозького озера поблизу російського Санкт-Петербурга, зазначає Адріанс у дослідженні SWP.

Понад 60 перевірок біля узбережжя Данії

Тим часом Данія уже від початку року посилила контроль за так званими тіньовими танкерами, які, як вважається, працюють на російські замовлення і часто мають приховану структуру власності.

Так, Данська морська адміністрація (Danish Maritime Authority, DMA) підтвердила DW, що з лютого було перевірено понад 60 нафтових танкерів поблизу данського прибережного міста Скаген. Серед них, ймовірно, були й судна так званого російського тіньового флоту.

Два з них були затримані через "проблеми, пов'язані з безпекою на морі, охороною навколишнього середовища та захистом моряків", зазначили у данському відомстві. "Датське морське відомство докладає більше зусиль для забезпечення дотримання правил танкерами, які стоять на якорі біля Скагена", - йдеться у письмовій відповіді для DW.

Такі заходи політично узгоджуються з санкціями ЄСщодо російської сировинної економіки, яка забезпечує агресивну війну Москви проти України.

Тіньовий флот РФ: ризик для навколишнього середовища

Однак згідно з міжнародним морським правом, прибережні держави повинні гарантувати вільне судноплавство. Поріг, до якого така країна, як Данія, може контролювати судно у своїй виключній економічній зоні на морі, затримувати його і, зрештою, перешкоджати його подальшому руху, є дуже високим, пояснює Крістіан Бюґер з Копенгагенського університету в інтерв'ю DW.

Він вважається порушеним, "якщо судно не має прапора або, наприклад, якщо вчора судно плавало під прапором Панами, а сьогодні - під прапором Ліберії. Тоді органи влади можуть вважати, що воно фактично не належить жодній державі". А це, своєю чергою, заборонено міжнародним морським правом. Також у разі наявності загрози для довкілля держава може вдаватися до таких заходів контролю. 

Тож Данська морська адміністрація, встановлюючи обмеження для суден біля Скагена, посилається, зокрема, на стандарти безпеки та охорони природи. "Заходи вживаються у відповідь на рух старих суден, які транспортують нафту данськими протоками, що свідчить про підвищений ризик і є причиною для занепокоєння щодо безпеки на морі, моряків та довкілля", - зазначили у відомстві.

"Динаміка провокацій" з Росією

Однак Росія вважає ці причини лише приводом. Наприкінці травня Дмитро Пєсков, прессекретар президента РФ Володимира Путіна, заявив, що Росія захищатиме судноплавство "усіма законними засобами", при цьому розглядається можливість використання сил безпеки на суднах за дорученням Росії.

Крістіан Бюґер з Копенгагенського університету попереджає про ескалацію конфлікту у Балтійському регіоні: "Зрештою, зараз обидві сторони намагаються перевірити, як реагує інша сторона", - наголосив Бюґер у розмові з DW.

Європа повинна "підготуватися до динаміки провокацій з боку Росії, яка відбуватиметься не тільки на морі". "Я вважаю, що ми дедалі частіше спостерігатимемо використання дронів", - припустив Бюґер, який у липні опублікував нове дослідження про міжнародну політику в глобальних океанських регіонах (Politics of Global Ocean Regions).

Дедалі більше дронів у Балтійському морі та над ним?

Данія, наприклад, уже придбала у американського виробника десять так званих вітрильних дронів для морського спостереження. "Це дуже гнучкі платформи, які можна оснастити різними електронними розвідувальними датчиками, а також камерами", - зазначає Бюґер.

Водночас він та його команда дослідників фіксували появу дедалі більшої кількості дронів невідомого походження, припускаючи що вони таки походять з Росії. "Дуже ймовірно, що таких випадків буде ще більше, - сказав Бюґер в інтерв'ю DW. - Можна уявити, що у разі пошкодження дронами вітроелектростанції може статися ескалація". Дослідник з Копенгагена попереджає: "І ми можемо побачити таке, швидше за все, уже цього року".

Автор: Франк Гофманн.