Meta не приєднається до Кодексу ЄС щодо ШІ: хто підпише і чому це має значення

Опублікований Європейською комісією Кодекс практики щодо систем штучного інтелекту загального призначення (General-Purpose AI, GPAI) є додатковим добровільним інструментом для впровадження положень Закону про ШІ. Документ встановлює принципи прозорості, дотримання авторського права та безпеки розробки й використання таких систем. Очікується, що його підписанти зможуть працювати з більшою правовою визначеністю в межах ЄС, тоді як ті, хто утримаються від участі, ймовірно, стикатимуться з додатковими перевірками, повідомляє EuroNews.

Станом на останній тиждень липня до числа компаній, що підтвердили намір приєднатися до Кодексу, входять американські розробники штучного інтелекту Anthropic та OpenAI. У своїх заявах обидві компанії підкреслили важливість дотримання принципів відповідального використання технології й назвали Кодекс практичним кроком до регульованої та прозорої взаємодії з європейськими ринками. 

Президент Microsoft Бред Сміт повідомив, що його компанія, найімовірніше, також приєднається до ініціативи, хоча остаточне рішення ще не оприлюднено. Інші великі технологічні компанії, зокрема Amazon і Google, наразі утримуються від офіційних коментарів щодо того, чи приєднаються до угоди.

Компанія Meta, навпаки, стала першою і поки що єдиною великою технологічною компанією, яка заявила про відмову від підписання документа. За словами директора з глобальних справ Джоела Каплана, Кодекс виходить за межі положень Закону про штучний інтелект і створює нові правові невизначеності для розробників моделей GPAI. Meta стверджує, що Європейський Союз “рухається хибним шляхом” у регулюванні цієї технології, що може мати наслідки для інновацій.

Попри відмову, Meta та всі інші компанії, які працюють на європейському ринку, зобов’язані будуть дотримуватись положень самого Закону про штучний інтелект, який починає діяти з 2 серпня. Науковиця Грі Хассельбальх, яка брала участь у розробці етичних норм ЄС щодо ШІ, наголосила, що підписання Кодексу не звільняє компанії від виконання вимог закону. 

“Компанії, такі як Meta, які вирішать не підписувати код, все одно повинні будуть дотримуватися Закону про штучний інтелект. Підписання Кодексу є лише формальністю. Їм все одно доведеться його прочитати та дотримуватися, щоб зрозуміти, коли система штучного інтелекту вважається системою штучного інтелекту загального призначення та що означають прозорість, авторське право та безпека в Законі про штучний інтелект”, – говорить Хассельбальх.

Хассельбальх додає, що Закон, який встановлює правила для регулювання ШІ залежно від рівня ризику для суспільства, вже став важливим елементом у “глобальному геополітичному протистоянні”. Його створення стало результатом продуманого демократичного процесу, спрямованого на забезпечення правової визначеності для розробників і користувачів у межах ЄС. При цьому більшість систем штучного інтелекту можуть працювати в межах чинного законодавства без додаткових вимог, передбачених новими правилами.

Європейська комісія планує опублікувати офіційний перелік підписантів 1 серпня. До цього часу компанії, які вже мають на ринку моделі GPAI, повинні визначитися з участю. Решта зможе долучитися до ініціативи пізніше. Документ також потребує схвалення держав-членів ЄС у межах підгрупи Ради зі штучного інтелекту, а також затвердження Офісу з ШІ Єврокомісії.

Нещодавно компанія Meta офіційно запустила новий підрозділ Superintelligence Labs, метою якого є розробка систем штучного інтелекту, здатних діяти на рівні або вище за людину. Команду сформовано з колишніх працівників провідних компаній у галузі ШІ – OpenAI, Google DeepMind, Anthropic та Scale AI. Засновник Meta Марк Цукерберг особисто брав участь у рекрутингу, пропонуючи потенційним учасникам мільйонні контракти й викуп стартапів. За внутрішніми документами компанії, Цукерберг планує інвестувати до $72 млрд у напрямок суперінтелекту.