Земельні махінації під час війни. Зона особливої уваги – ботанічний сад ім. Гришка

Земельна сфера незмінно залишається полем для масштабних корупційних дій. У громадах та особливо в Києві йдеться про давно відомі «туалетні схеми». Детальніше про це читайте тут.

Натомість на державному рівні землі підприємств, навчальних закладів чи зелених зон «виводять» за допомогою інвестиційних проєктів. 

У подібній ситуації, зокрема, фігурував ботсад Гришка в січні 2025 року. Тоді громадськість закликала НАН України розірвати скандальний договір – проте цього досі не відбулось. Сьогодні САП здійснює процесуальне керівництво у 10 різних кримінальних провадженнях за фактом зловживань у земельній сфері. Водночас сума прямих збитків у них сягає 2,3 млрд грн. А у 18 провадженнях, які скерували на розгляд антикорупційного суду – 1,3 млрд грн. 

Проблематика земельної корупції, її наслідки та можливі законодавчі способи її ліквідації – такими були теми засідання профільної парламентської Тимчасової слідчої комісії, на яку запросили представників НАБУ, САП, НАН України, Офісу генерального прокурора та депутатів Київради.

З початку 2025 року громадськість стежила за кількома гучними справами з незаконного привласнення землі. Так у рамках операції НАБУ і САП «Чисте місто» викрили злочинну організацію, що була причетна до корупційних дій у бюджетній та земельній сферах столиці. Як наслідок стрімко посилилась увага містян до прихильників так званих «туалетних схем» серед депутатів Київради. А в поданих проєктах рішень з’явилися ініціативи, спрямовані на те, щоб запобігти подібним зловживанням. 

Випадок із ботанічним садом вкотре привернув увагу до вже, на жаль, класичної проблеми виведення земель із державних підприємств чи навчальних закладів – якраз-таки під виглядом «інвестиційних договорів». Подібні «схеми» і стали центральною темою обговорення на нещодавньому засіданні парламентської ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання держсектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. 

«Цього разу у нашому фокусі – дві масштабні корупційні схеми, пов’язані з розпорядженням державною та комунальною землею. Ви про них чули, в тому числі в останніх гучних справах від НАБУ», – повідомив у себе в соціальних мережах народний депутат та голова комісії Ярослав Железняк. 

Наслідки земельних схем

За словами представників НАБУ і САП, які також були присутні на засіданні, основні наслідки подібних «операцій» насамперед економічні. Держава чи територіальна громада потенційно втрачають земельні ділянки, що могли бути надані під прозоре будівництво комерційних об’єктів. У результаті це призводить до мільярдних збитків для бюджету, які згодом перетворюються на джерело збагачення для корупціонерів. Модель є економічно вигідною для співучасників, бо кожен розуміє, що отримає значну фінансову винагороду. Натомість забудовники ділянок перекладають усі потенційні ризики на інвесторів, які купують квартири на ранніх етапах будівництва чи проєктування.

У Києві достатньо подібних випадків, коли мешканці вкладають кошти у майбутню квартиру, і опиняються в нескінченному очікуванні. Так сталося, наприклад, із інвесторами збанкрутілого «Укрбуду» чи банку «Аркада», який свого часу вперше поставив під ризик збереження екопарку «Осокорки». Зокрема у випадку із «Аркадою» банк зловживав коштами інвесторів, перебуваючи в кредитах та перекидаючи гроші з одного об’єкта будівництва на інший. 

Сьогодні Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідує 10 кримінальних справ про зловживання землею, і 56 особам-фігурантам повідомлено про підозру. Прокурор також наголосив, що більшість злочинів у земельній сфері не вчиняються одноосібно, адже передбачають ланцюг адміністративних та управлінських рішень.

«Говорячи про збитки, які встановлені, сума у цих провадженнях – прямі збитки близько 2,3 млрд грн. Якщо говорити про ті збитки, яким нам із НАБУ вдалося запобігти на стадії замахів – це близько 1,7 млрд грн. Щодо тих кримінальних проваджень, які скеровані до антикорупційного суду – 18 проваджень також щодо 56 осіб, то сума збитків становить 1,3 млрд», – розповів на засіданні ТСК прокурор 4-го відділу САП Тарас Щербай. 

Як відомо, основна проблематика земельної корупції полягає у відсутності конкурентної процедури виділення землі та подальшого обрання забудовника на об’єкті. Зокрема в так званих «туалетних схемах» земельну ділянку отримує не переможець прозорого аукціону, а власник фіктивно зведеного на ній об’єкта нерухомості. Натомість у випадку із «реконструкцією» будівель у ботсаду Гришка забудовником ділянки стала «КСМ-Груп» – компанія, що регулярно фігурувала в укладанні договорів із НАН України на різних столичних локаціях. 

«Це відповідає чинному законодавству»

Інший кричущий наслідок земельних схем – загроза втрати рекреаційних зон. Такий сценарій у Києві спостерігається, зокрема, із Протасовим Яром, озером Вирлиця, Совськими ставками, Пущею-Водицею та екопарком «Осокорки». У значній частині справ важливу роль відіграє суспільний інтерес у тому, щоб зберегти ділянку; проте і він не завжди гарантує оперативну реакцію, адже розгляд деяких судових позовів тягнеться вже не перший рік. 

Згідно з повідомленням Держаудитслужби від листопада 2024 року, за понад 20 років Академія уклала 44 інвестиційні договори, 20 з них – у період 2020–2023 років. Йдеться про передачу приватним інвесторами понад 130 гектарів землі, більшість яких (116 гектарів) передбачали забудову в місті Києві. 

На запитання Ярослава Железняка про те, чи «нормальною» є сама процедура укладання таких договорів, щоб передати частину або цілі земельні ділянки інвесторам, Михайло Сидоренко відповів, що «на сьогодні це відповідає чинному законодавству», хоч і «працює не без проблем». Водночас керуючий справами наголосив на тому, що необхідно на законодавчому рівні запровадити конкурсні засади для передачі земельних ділянок під інвестиційні договори. 

Вже під час обговорення скандалу довкола ботанічного саду Гришка виявилося, що раніше згаданий договір досі не анулювали. Про те, що його мають розірвати «найближчим часом», повідомляв у січні 2025 року очільник КМВА Тимур Ткаченко та директорка ботсаду Наталія Займенко, а НАН України рекомендувала розірвання, про що свідчить відповідна заява Президії. Водночас Михайло Сидоренко відповів, що ризику втрати земельної ділянки чи побудови там ЖК наразі немає. 

«Я не знаю, коли це станеться орієнтовно, тому що це мають зробити обидві сторони. Те, що потрібно було зробити з боку Академії, вона зробила. Але той, хто (сторона інвестора – ред.)… Вона тягне час, бо каже, що «ми вже вклали певні кошти», – прокоментував терміни розірвання договору Михайло Сидоренко після засідання ТСК Руху «Чесно». А також додав, що договір буде анулюватися, «але це процес».

Підкреслимо, що з моменту активного обговорення проблеми ботсаду вже минуло понад пів року. І доки суспільний резонанс суттєво зменшився, видимих просувань у ситуації, як виявилося, не було. Це підкреслює, як важливо здійснювати системний моніторинг земельних скандалів, адже сама лише моментна хвиля уваги не призведе до жодного довгострокового результату.

«Туалетні схеми» та запобіжники

Прогалини в законодавстві роблять можливими земельні «схеми» будь-якого характеру. Приміром, юридична особа реєструє право власності на певний обʼєкт нерухомості, а пізніше звертається до Київради з проханням отримати в оренду ділянку, на якій ця нерухомість розташована. Оскільки дозволена різниця у співвідношенні їхніх розмірів ніяк не регулюється, під «туалети» чи «сараї» виділяють гектари землі. 

Наприкінці засідання члени парламентської ТСК повідомили, що спільно з НАБУ та САП напрацювали у вигляді законопроєкту можливі способи запобігати земельній корупції. Серед іншого йдеться про те, щоб запровадити земельні торги та вирішити проблеми прихованого користування землею державної чи комунальної власності. Водночас ухвалили рішення протягом тижня отримати зворотний звʼязок від присутніх стейкхолдерів щодо запропонованої ініціативи та допрацювати її з урахуванням правок.

Рух «Чесно» слідкуватиме за подальшою реєстрацією законопроєкту та інформуватиме про оновлення у сфері боротьби із земельною корупцією.

Аміна Лікар, «Чесно.Київ»