Спершу мобілізація та армія – потім посада: українцям висунули нові вимоги

Влаштуватись у держструктуру? Спершу — армія. Верховна Рада готує законодавчі зміни, які можуть кардинально перекроїти кадрову політику на державній службі.

Згідно з новим законопроєктом №13347, чоловіки до 60 років зможуть обійняти державну посаду лише після проходження повноцінної військової служби. Базову підготовку — як і "відмазки" — скасовують. Тепер усе серйозно.

8 липня Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав ініціативу та рекомендував її до першого читання. Документ уже викликав шквал обговорень і критику експертів.

Що планують змінити:

Наразі чинне законодавство дозволяє претендентам на держслужбу пройти лише базову загальновійськову підготовку (БЗВП) — і цього було достатньо, щоб отримати шанс працювати в держустанові. Проте, якщо закон ухвалять, цього буде вже замало. Тепер потрібно буде відслужити в повному обсязі — альтернативи не передбачені.

Виняток — лише для чоловіків, яких за медичними показниками визнано непридатними до служби.
Але сюрприз: нові вимоги поширюватимуться і на прокурорів, зокрема на жінок. Так-так, гендерна рівність у дії — щоправда, у доволі жорсткому варіанті.

Прощавай, БЗВП — привіт, національний спротив

Замість БЗВП у школах, коледжах і вишах вводять нову модель — підготовку до національного спротиву. Її зміст і формати визначатимуть Міносвіти разом із Міноборони.
Передбачається створення спеціалізованих центрів, де молодь вчитиметься не тільки марширувати, а й — потенційно — діяти в умовах воєнної загрози. На папері — все логічно. Але чи витримає це практика?

Що кажуть експерти:

У парламентському експертному управлінні застерігають: ініціатива зменшить кількість претендентів на держпосади. Адже зараз багато студентів проходять БЗВП у вишах, здобувають військову спеціальність і можуть паралельно готуватися до кар’єри на держслужбі. Якщо ж вимога зміниться на повноцінну службу — потенційні кандидати просто не встигатимуть пройти цей шлях до 30 чи навіть до 40 років.

Національне агентство з питань держслужби також не підтримує проєкт. Там попереджають: це ускладнить пошук професіоналів, зменшить мотивацію й лише поглибить кадрову кризу в органах влади, яка вже давно стала хронічною.

Що це означає для нас усіх?

Фактично, Україна переходить до моделі "держслужбовець = військовозобов'язаний з досвідом служби". Для держави, яка воює, — логіка зрозуміла. Але для громадянського сектора це — виклик. Адже не кожен, хто добре знається на реформах, документах і бюджетах, має змогу чи бажання носити автомат.

Тож поки закон ще не ухвалено, маємо шанс для суспільної дискусії. Бо питання не лише про "служив чи ні", а про те, якою має бути держава після перемоги — військовою чи все ж цивільною.

Раніше ми повідомляли, що мобілізація у липні-2025: хто з українців точно не отримає повістку та чому, 3 категорії.