Наркотики, фронт і тил: як потрібно реформувати наркополітику України

У дослідженні "Забезпечення права на збереження ментального здоров’я і доступу до лікування цивільного населення й ветеранів в умовах війни та повоєнний період" благодійний фонд "Здорові рішення" надав рекомендації для реформування української наркополітики. Їх у своєму матеріалі "Захистити захисників: що Україні робити з епідемією вживання наркотиків на фронті та в тилу" перерахувала журналістка та редакторка Tg-каналу ZN.UA Ольга Чекіс. 

Дослідники дали низку рекомендацій:

• розробити та впровадити програму скринінгу й раннього виявлення військовослужбовців, у яких під час служби виникли проблеми з уживанням психоактивних речовин, і яких потреби скеровувати для надання інтенсивної допомоги (про необхідність такого скринінгу ZN.UA раніше писало);
• залежні військовослужбовці, які є пацієнтами замісної підтримувальної терапії і були визнані придатними до військової служби, мають проходити лікування на базі цивільних медзакладів;
• під час розроблення й оновлення стандартів меддопомоги за напрямом психічного здоров’я необхідно передбачити інтеграцію з послугами раннього виявлення, діагностики та лікування розладів, пов’язаних із уживанням ПАР та алкоголю;
• чітко визначити періоди, коли завершується надання послуг залежним у медзакладі, аби потім видати направлення на соціально-психологічну реабілітацію;
• мотиваційне консультування, техніки профілактики рецидивів таким пацієнтам мають надавати лікарі-наркологи або лікарі-психіатри, а не сімейні лікарі, які займаються цим зараз (оскільки не в усіх закладах є психологи та психотерапевти);
• розробити професійні стандарти для окремих фахівців (лікаря-психотерапевта, психотерапевта, клінічного психолога, нарколога та психіатра тощо);
• впровадити послуги з надання психіатричної допомоги на базі кластерних і надкластерних лікарень, особливо на прифронтових і деокупованих територіях;
• розробити Національну система моніторингу зловживання ліками, зокрема рецептурними (опіоїдні знеболювальні засоби, барбітурати тощо) для профілактики залежності;
• скасувати диспансерний облік залежних із персоніфікованими даними, адже більшість пацієнтів вважає його існування однією з головних причин, що стримують їх від звернення по допомогу до комунального медзакладу;
• окремого регулювання та узгодження потребує забезпечення населення контрольованими ліками для полегшення болю та ментального здоров’я;
• переглянути порогові значення наркотиків і ПАР для легального зберігання та особистого вжитку, адже ці значення в Україні є одними з найнижчих у світі. 

Щодо останнього Чекіс уточнила, що не менш як 50% вироків у справах, пов’язаних із наркотиками, стосуються кількостей, що не перевищують 0,5 г. Для прикладу, у Чехії поріг — 1,5 г героїну. 

"Усі ці зміни наразі гальмуються, зокрема через відсутність єдиного центру управління наркополітикою в державі", — пише авторка. 

Більше матеріалів Ольги Чекіс читайте за посиланням.