Через війну в Україні зникають горобці, ластівки та рідкісні водно-болотні птахи: пояснення орнітолога

Пташиний світ України змінюється через війну, клімат та урбанізацію. Горобці, ластівки, а також птахи, занесені до Червоної книги України, зникають з українських міст. Про це розповів кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», доцент кафедри біорізноманіття та екології ДНУ ім. О. Гончара, орнітолог Олександр Пономаренко в інтерв’ю «РБК-Україна», передає «Главком».

«В Україні за весь час спостережень зафіксовані 454 види птахів, а всього у Європі нараховується близько 540-560. Тому у нас досить гарне видове різноманіття птахів. Втім, частина видів у нас залітні, деякі зникли, а стабільно трапляються приблизно 416 видів», – розповів орнітолог.

Він зазначив, що міжнародні орнітологічні організації зараз переглядають систематику поділу на види: «Вид – це поняття доволі відносне. До прикладу, є великий підорлик і малий підорлик – обидва занесені до Червоної книги України. Вони поділились на окремі види відносно недавно, це сталося приблизно 2,5-3 мільйони років тому, коли в Європі відбулася трансформація екосистем».

Пономаренко наголосив, що війна в Україні впливає на птахів: «Є група птахів (синантропні), які добре пристосувались до мешкання поруч з людиною, такі, як ластівки, горобці. Вони живуть навіть на лінії фронту. Нещодавно в орнітологічному журналі «Беркут» була стаття – спостереження бійця ЗСУ за птахами з окопів на Донеччині. Там відзначено, що синантропні птахи гарно адаптуються до воєнних умов. Навіть у розбитих хатах ластівки вивели пташенят. Загалом птахи люблять повертатися у місця, де вони успішно гніздувались. Але птахи, на яких полюють люди: качки, кулики, чаплі, коли чують постріли чи вибухи, йдуть з цих районів».

Ластівки залишають гнізда у зонах бойових дій, але на мирних територіях їх теж стає менше

фото з відкритих джерел

За його словами, найбільше шкоди війна завдає рідкісним видам: «Наприклад, червонокнижні види водно-болотних птахів, які мали масові колонії на деяких островах у заповідниках на півдні України, зараз під великим питанням. До війни співробітники заповідника виривали траву на острівцях, щоб птах там лишився. І це не єдиний приклад біотехнії на об’єктах природно-заповідного фонду України. На територіях, які зараз під окупацією, росіяни явно не дотримуються заповідного режиму. Думаю, цілком вірогідно, гніздування цих видів ми там можемо втратити».

Війна загрожує рідкісним водно-болотним птахам на півдні України

фото з відкритих джерел

Він також розповів, які червонокнижні птахи під найбільшою загрозою через війну: «Важко сказати, бо треба розуміти всю динаміку по Чорноморському та Азовському узбережжю, оскільки перш за все страждають види саме цих районів. На півночі великих підорликів ми захистили, відвоювавши свою територію. А от червонокнижні види водно-болотного комплексу на півдні України постраждали набагато більше. Ми не знаємо, що зараз з яструбом коротконогим, який в Україні гніздувався тільки на Луганщині, а основний його ареал знаходився в Росії. Ми зараз не контролюємо цю територію, тому орнітологи готуються до найгіршого – як відвоюємо Луганщину, то ми можемо там вже не знайти яструба коротконогого», – підсумував науковець.

Яструб коротконогий зник з Луганщини через окупацію та бойові дії

фото з відкритих джерел

Раніше «Главком» повідомляв, що війна руйнує всю екосистему, проте на прифронтових територіях проблема виживання комах і жуків лишається невидимою. Нещодавно військові помітили несподіваних сусідів – червонокнижних жуків-оленів, які масово оселилися в бліндажі.

Також «Главком» інформував, що під час війни в Україні почали з’являтися перегузні – червонокнижні хижаки родини Куницевих, яких десятиліттями майже не бачили у природі країни. Їх фіксують біля позицій військових та в прифронтових районах, куди вони приходять у пошуках безпеки.