/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fef9e769cb37d39ff6037b1114762a65a.png)
Українські військові почали використовувати вертольоти, як ППО: льотчики розповіли подробиці
Вертоліт / © ТСН
Напередодні Україна вперше в історії відзначила День армійської авіації Сухопутних військ. До структури пілоти доєдналися 3 липня 31 рік тому. Відтак ця дата і стала знаменною.
Під час повномасштабного вторгнення роль військових льотчиків оцінили всі українці — від них залежить наше життя. Тож армійська авіація розраховує на тил, який підстрахує.
ТСН доєднується до великого збору для вертолітників. Ціль у 5 мільйонів гривень пілоти планують інвестувати в обладнання для екіпажів, засоби зв’язку та, зокрема, безпілотні рішення. Зібрані кошти оборонці неба розділять між окремими бригадами армійської авіації. Це — 11-та «Херсон», 12-та імені генерала хорунжого Віктора Павленка, 18-та імені Ігоря Сікорського та 16-та бригада «Броди». QR-код збору — на екрані
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Ірини Кондрачук.
Третє липня 2025 року — Україна вперше відзначає День армійської авіації. Людей, які тримають піхоту, які тримають над нами небо.
Від їхньої роботи у повітрі залежить чи зможуть збройні сили зупинити просування ворога на землі.
«Наша основна задача — це швидко опинитися там, де ми найбільш потрібні і виконати свої завдання в інтересах піхоти», — каже Роман, пілот 16 окремої бригади армійської авіації.
Тому армійська авіація — це частина Сухопутних військ, але певні підрозділи можуть підпорядковуватися Повітряним силам. Сучасна війна технологій для екіпажів армійської авіації кидає нові виклики. Роман — один із перших, хто на радянських гвинтокрилах почав збивати російські ударні БПЛА.
«Це ті самі мобільні вогневі групи тільки в повітрі», — каже він.
Зазвичай МІ-8 стріляють, задираючи носа. Залпи вогню прорізають повітря, як артилерія. Але тактика збиття повітряних цілей над українськими містами вночі — зостанеться таємницею. Інформаційна тиша — це їхні життя і наша безпека.
Кожний їхній повітряний рейд — це ризик. Ризик, не повернутися, каже Юрій — командир екіпажу МІ-8.
Ще один командир екіпажу МІ-8 Олег пригадує одне із своїх найскладніших бойових завдань, з якого все почалося у лютому 2022, це була оборона Київщини і загибель побратимів, які працювали у сусідньому гелікоптері, в його парі.
Вертоліт ЗСУ / © ТСН
«Кожна пара була сформована з побратимів, товаришів, друзів. Йшов загальновійськовий бій, використовувалася також протиповітряна оборона противника. Стрілецькі засоби для ведення вогню. Тому вертоліт був вражений багатьма засобами. Тому ми понесли наші перші втрати. Ми мстимося кожен день. І вони ніколи не будуть забуті. І вони поряд з нами. Дякуючи їм ми продовжили нашу свободу на кожен день. Дякуючи їм, ми змогли зробити те, що зараз є у нас», — каже командир екіпажу МІ-8 окремої 16 бригади армійської авіації Олег.
Екіпаж гелікоптера — це троє людей. Ліворуч — командир. Праворуч — льотчик-штурман, який прокладає маршрут. І між ними — бортовий технік. Перш, ніж гвинти здіймуть гелікоптер, він перевіряє його справність.
Попри російську перевагу в небі і в засобах радіоелектронної боротьби, українські гвинтокрили часто роблять неможливе.
«На цих гелікоптерах було здійснено перші переправи до оточеного Маріуполя. Проведено евакуацію звідти. Ці гелікоптери брали участь в обороні Київщини, а згодом — в обороні усіх регіонів України. З них збивають „Шахеди“ в українському небі, з них виконують пускові маневри по ворогу, з них десантують наших військових і забирають на евакуацію поранених», — каже Ірина Кондрачук.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН 20:00 НОВИНИ! ПІДСУМКИ 27 ЧЕРВНЯ. КИЇВ УСЮ НІЧ ГОРІВ ВІД ВИБУХІВ! РОЗМОВА З ТРАМПОМ!

