/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F21b780ba9b39dd478a244289d91e34bf.jpg)
Новим власником "Укрбуду" замість грузинського бізнесмена стане сумнозвісний екснардеп? Що відомо
Одного переможця аукціону замінив інший — не менш неоднозначний
Аукціон з продажу пакета акцій Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" отримав неочікуване продовження. Переможця торгів – ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс", що належить відомому грузинському бізнесмену Давіду Бежуашвілі й має офшорну структуру – дискваліфікували. Натомість компанія може перейти фірмі, що має дуже незначні активи й опосередковано пов'язана з колишнім депутатом, фігурантом кримінальних справ та власником майже однойменної з держкорпорацією компанією "Укрбуд Девелопмент" Максимом Микитасем.
В рамках великої приватизації Фонд державного майна України виставив цього літа частину державної корпорації "Укрбуд", що об'єднує десяток проєктних інститутів та навчально-курсових комбінатів, а у власності має 147 об'єктів нерухомості в різних регіонах та 16 гектарів землі. При цьому під брендом "Укрбуду" діяли й приватні компанії, серед яких найбільш відомою було ТОВ "Укрбуд Девелопмент" – компанія екснардепа Максима Микитася. В боротьбі за пакет акцій ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" брали участь п'ять фірм, а переможцем 18 червня була названа ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс". У компанії виявилась офшорна структура, адже заснована вона була кіпрською компанією Lurak Investmens Limited, що контролюється грузинським олігархом Давідом Бежуашвілі. Він був депутатом парламенту Грузії у 1999-2016 роках, а також є засновником і головою ради директорів "Georgian Industrial Group" – конгломерату, що спеціалізується на енергетиці, вуглевидобутку, девелопменті тощо.
Такий вибір викликав подив, адже за даними медіа, Бежуашвілі не перший рік співпрацює з російським капіталом. Наприклад, видання SocialBusiness відзначає, що грузинський бізнесмен починав у 90-х з імпорту та реалізації російського природного газу на ринку власної країни. Блогер Сергій Наумович згадує, що до 2022 року через "Georgian Industrial Group" та дочірню фірму "Saqnakshiri" на український енергетичний ринок мали вплив бізнес-структури російського олігарха Анатолія Чубайса. Також, за його даними, компанії Бежуашвілі мають зв'язок з фірмами з РФ через будівельні проєкти та різноманітні офшорні схеми.
Вартою уваги була і та обставина, що директором ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс" наразі є Іраклій Катамадзе – колишній очільник Київської митниці. До того фірмою керував його батько – Грігол Катамадзе, що наразі є заступником голови Агентства з розшуку та менеджменту активами (АРМА) і добре знайомий з родиною Бежуашвілі. Адже свого часу він працював в Міністерстві закордонних справ Грузії разом з братом олігарха – Гелою Бежуашвілі. Тож держслужбовець Катамадзе чисто теоретично міг повпливати на процес торгів, якщо не напряму, то опосередковано. На це теж вказували ЗМІ, звертаючи увагу на незначну перевагу у 1000 гривень, яку весь час мало ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс".
З огляду на ці ключові питання "Телеграф" звернувся з запитом доФДМУ як організатора торгів і, зокрема, просив прояснити, чи здійснювалась перевірка походження коштів компанії "Петро Ойл Енд Кемікалс" та оцінка ризиків, у зв'язку з тим, що засновником ТОВ є кіпрська компанія, а кінцевим бенефіціаром — громадянин Грузії. На це у Фонді повідомили: Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" (ч. 1 ст. 8) дозволяє купувати об'єкти приватизації не тільки громадянам України та юридичним особам, зареєстрованим на території України, а й іноземним громадянам та юридичним особам інших держав (з обмеженнями). Тобто за цією нормою перешкод для "Петро Ойл Енд Кемікалс" не було. Проте компанія не дотрималась інших вимог закону (йдеться про випадки, передбачені ст. 8 закону, а це може бути, зокрема, нерозкриття кінцевих бенефіціарних власників) і на момент формування відповіді Фонд держмайна не ухвалив рішення щодо затвердження протоколу про визнання переможця торгів.
Станом на 3 липня на сторінці з продажу пакета акцій ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" на сайті Prozorro.Продажі компанія "Петро Ойл Енд Кемікалс" має статус "дискваліфіковано". Переможцем аукціону натомість визнано ТОВ "Техно-онлайн" та затвердження протоколу ще теж не відбулось.
І цей вибір теж виглядає як не така вже перемога, адже фірма зареєстрована в Сумах за адресою, на якій значаться й інші компанії, її керівником і власником є така собі Марина Айаб – мешканка Софійської Борщагівки. У "Техно-онлайн" мінімальні обороти, зокрема минулого року активи становили 22,2 тис. гривень, виторг – 37,4 тис. гривень, при цьому чистий збиток – 25,6 тис. гривень. За роки існування у ТОВки жодних серйозних контрактів та угод, а участь у тендерах обмежена заправкою та ремонтом тонер-картриджів на суму 1500-2600 гривень. Аж раптом ця компанія виходить на аукціон в боротьбі за державне майно з пропозицією в сотні мільйонів гривень. Її фінальна ставка лише на 1000 гривень менша за ТОВ "Петро Ойл Енд Кемікалс" і складає 805 млн гривень. Звідки фірма візьме таку суму, щоб сплатити за пакет акцій "Будівельної компанії "Укрбуд" – загадка.
При цьому журналіст Володимир Бондаренко припустив, що за насправді за "Техно-онлайном" стоїть Максим Микитась. На доведення цього він наводить платіжку за послуги, яка підписана власницею компанії Марини Айаб, а також Микитою Тарковським. Останній представляв інтереси дружини екснардепа у суді, а також має відношення до інших компаній, зареєстрованих на Микитася. Далі від Тарковського, за словами Бондаренка, ланцюжок тягнеться до АТ "Київметробуд", власником якого раніше був росіянин Сергій Кияшко. Чи зіграє "російський слід" таку ж негативну роль для ТОВ "Техно-онлайн", яку міг зіграти для компанії з кіпрсько-грузинськими корінням, наразі невідомо. Поки ФДМУ не випускав нових заяв з приводу результатів продажу пакета акцій ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд".
Як повідомляв "Телеграф", в поточному році Фонд державного майна продовжує займатисяпродажем протезних заводів. Перехід підприємство галузі до приватних рук має, на думку посадовців, посприяти модернізації виробництва та нарощуванню потужностей.

