Київщину захоплює небезпечна рослина: наслідки при контакті з нею можуть бути катастрофічними

У Києві та передмісті стрімко поширюється борщівник Сосновського — отруйна рослина, яка може серйозно загрожувати здоров’ю людей. Мешканці столиці та Київської області повідомляють про нові осередки зростання небезпечного бур’яну, при цьому комунальні служби ігнорують проблему чи реагують формально.

На проспекті Науки, 30 у Києві очевидець помітила розгалужений борщівник та обурено поцікавилася у Telegram-каналі: "Чим займається "Київзеленбуд" у вільний час від спилювання дерев під забудову?"

Схожі повідомлення надходять із Броварів — місцевий житель зазначив, що з боку Калинівки вздовж траси утворилася ціла плантація борщівника: "З цим треба щось робити, щоб ця рослина не поширилася і містом!"

У Боярці зарості отруйного бур’яну виявили навіть на території природоохоронного фонду. У повідомленні місцевого земляцтва йдеться: "Дуби вирізали, траву голять, тополі ампутували, а ось борщівник росте. Зустрічайте його у себе на ділянках вже наступного літа".

Автори повідомлення іронізують над безсистемністю дій місцевої влади та імітацією благоустрою. Крім того, зарості борщівника помітили у парку "Олександрія" у Білій Церкві. Користувачі соцмереж підкреслюють, що раніше бур’яни знищували системно, а тепер їх ніхто не контролює.

Що таке борщівник і чим він небезпечний

Борщовик Сосновського — гігантська отруйна рослина, яка завезена в Україну за радянських часів для протиерозійних цілей і як кормова культура. Через агресивне поширення та небезпеку для здоров’я його часто називають "помстою Сталіна".

Цвітіння рослини починається в кінці червня Борщівник Сосновського може досягати 3-5 метрів у висоту, а діаметр його стебла становить до 10 сантиметрів. Найчастіше ця інвазійна рослина трапляється вздовж струмків, на берегах річок, обабіч доріг, на занедбаних пасовищах і покинутих сільськогосподарських угіддях.

Насіння борщівника здатне дозрівати навіть після зрізання стебла. Воно поширюється на відстань до 5-6 метрів навколо материнської рослини, а сухі стебла з насінням, що залишаються стояти взимку, можуть переноситися вітром над снігом, поширюючи насіння на ще більші площі.

Контакт із борщівником Сосновського становить серйозну загрозу здоров’ю людини. Його сік містить фуранокумарини – речовини, що підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання. В результаті навіть нетривалий контакт з рослиною в поєднанні з перебуванням на сонці може викликати хімічні опіки, що супроводжуються почервонінням, свербінням, болем та пухирями. У важких випадках можливе утворення рубців або навіть пошкодження зору при попаданні соку у вічі.

Найбільш поширені наслідки:

• Опіки шкіри: ураження варіюються від легкого подразнення до глибоких хімічних опіків, які потребують медичного втручання.
• Фітофотодерматит: запалення шкіри, яке виникає в результаті дії сонця на місця контакту з соком борщівника, супроводжується набряком, болем та пухирями.
• Алергічні реакції: деякі люди можуть відчути висипання, свербіж чи інші прояви індивідуальної непереносимості.
• Пошкодження очей: попадання соку в очі загрожує серйозними ушкодженнями зору, аж до повної втрати зору.
• Ускладнення дихання: вдихання пилку або ефірних олій борщівника може спричинити подразнення слизової оболонки, набряк дихальних шляхів та утруднене дихання.

Як комунальні служби борються із бур’яном

Фахівці з комунальних служб та агрономи зазначають, що ефективна боротьба з борщівником можлива лише при поєднанні кількох методів. Комунальні служби використовують механічні, агротехнічні та хімічні засоби.

До механічних належить ранньовесняне видалення точки росту — кореневої шийки на глибині 10–15 см, регулярне скошування до фази цвітіння та оранка ґрунту. Скошування під час або після цвітіння може спричинити поширення насіння, тому його важливо проводити своєчасно.

Агротехнічні методи включають мульчування агроволокном або чорною плівкою, що блокує фотосинтез, а також викопування із подальшим накриванням місця росту.

Хімічні методи базуються на застосуванні гербіцидів суцільної дії, зокрема на основі гліфосату, які використовуються після початку вегетації. "Телеграф" звернувся до КМДА, щоб дізнатися, які заходи вживають комунальники, щоб застерегти поширення бур'янів у місті.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що слово "борщ" походить від праслов’янського "б’рщь" — назви багаторічної трав’янистої рослини "борщівник", яку додавали в супи та підливи.