Представник НАТО: Головна мета Росії — захоплення Одеси
Представник НАТО: Головна мета Росії — захоплення Одеси

Представник НАТО: Головна мета Росії — захоплення Одеси

Представник НАТО: Головна мета Росії — захоплення Одеси

Без нової військової допомоги ситуація Києва на фронті може стрімко погіршитися.

«Татко повернувся додому», — проголосив Білий дім, коментуючи повернення Дональда Трампа з нещодавнього саміту НАТО. Це повідомлення в соціальних мережах — водночас тріумфальне і глузливе — відсилало до вислову Генсека НАТО Марка Рютте, який таким чином охарактеризував роль Трампа, пише Гідеон Рахман, головний оглядач відділу міжнародних відносин Financial Times.

Можливо, Рютте вважає, що невеличке приниження — це прийнятна ціна за збереження єдності Альянсу.

Європейські лідери загалом залишилися задоволені першим самітом НАТО у другому президентському терміні Трампа. Побоювання, що президент США може залишити саміт або навіть саму організацію, не справдилися. Усі європейські члени НАТО погодилися збільшити видатки на оборону до 5% ВВП — у широкому визначенні цього поняття.

Рютте пояснив свої слова, коли назвав Трампа "татком"

Один із європейських лідерів окреслив три основні результати саміту.

По-перше, НАТО переорієнтувалося на свою ключову місію – стримування Росії. По-друге, альянс повертається до рівня оборонних витрат часів холодної війни у ​​відповідь на продовження нарощування військової сили Росії. По-третє, зі зростанням європейських оборонних витрат НАТО стане більш збалансованим альянсом між США та Європою.

Той факт, що саміт відбувся одразу після ударів США по Ірану, також вплинув на атмосферу. Трамп прибув у доброму гуморі — і його готовністьатакувати ядерний об’єкт у Фордо розвіяла побоювання європейців щодо небажання американського президента застосовувати силу. Позитивною була й йогозустріч з Володимиром Зеленським, що частково виправила шкоду, завдану провальною зустріччю двох лідерів у Білому домі в лютому.

Утім, попри дипломатичні успіхи, становище України на фронті стає дедалі тривожнішим. Деякі лідери НАТО побоюються, що вже восени ситуація на передовій може серйозно погіршитися. Це матиме набагато більше значення, ніж будь-які декларації, ухвалені минулого тижня в підсумковому комюніке саміту.

Оцінки військових аналітиків свідчать, що як українська, так і російська армії наближаються до межі виснаження. Водночас Росія, ймовірно, зможе підтримувати нинішній рівень бойових дій ще близько року, тоді як Україна може досягти критичної точки вже протягом шести місяців — якщо не отримає значної нової допомоги.

Після зустрічі Зеленського з Трампом з’явилися надії, що США передадуть Україні додаткові батареї Patriot і реактивні артилерійські системи Himars. В умовах дефіциту засобів ППО комплекси Patriot украй необхідні. Проте, як завжди, Трамп був розпливчастим у питаннях постачання боєприпасів — і цілком може змінити думку або просто забути про обіцянки.

Крім того, існує низка проблем, які західні партнери України просто не в змозі вирішити — зокрема, брак військовослужбовців. Росія, за оцінками, вже втратила понад мільйон людей — убитими й пораненими. Проте втрати України також значні, а населення Росії приблизно вчетверо більше.

Зростання інтенсивності ракетних обстрілів Києва та інших міст підриває бойовий дух українців. За відсутності чіткого бачення перемоги або хоча б завершення війни в країні зростає відчуття безнадії. Ця зміна настроїв помітна і в уряді — Київ усе частіше закликає до припинення вогню на закритих переговорах із західними союзниками. Якщо ще рік-два тому такі розмови вважалися проявом поразництва, то нині їх дедалі наполегливіше просувають у неформальних контактах.

Водночас серед європейських політиків майже немає віри в готовність Росії йти на припинення вогню. Один високопоставлений представник Альянсу вважає, що тепер головна мета Росії — захоплення Одеси, яку Владімір Путін вважає «історично російським містом». Втрата Одеси означатиме для України втрату доступу до головного морського порту.

Нещодавній візит до України групи колишніх європейських лідерів — зокрема Карла Більдта зі Швеції та Санни Марін із Фінляндії — ще більше посилив занепокоєння. У підсумковій заяві після візиту вони написали: «Українці ніколи не припинять опору, але без додаткової військової допомоги Україна може втратити нові території. Під загрозою опиняться ще кілька міст».

Деякі західні чиновники в приватному порядку висловлюються ще песимістичніше, попереджаючи про ризик «катастрофічного провалу», якщо українські сили вичерпають ресурси, а нова військова і фінансова допомога від союзників не надійде.

Звісно, війна — це непередбачуване явище, і настрій може швидко змінитися. Деякі на Заході вважають, що Україна цілком здатна утримувати свої позиції протягом наступного року. За їхніми словами, попри величезні втрати та зусилля, Росія змогла захопити лише 0,25% додаткової української території за останній рік.

Оптимісти вказують, що українські навички у веденні дронової війни не дозволяють російським військам просуватися великими силами. Також вважається, що навіть у разі прориву лінії оборони Росії бракує механізованих з’єднань, щоб використати цю перевагу.

Проте усталені уявлення про перебіг війни неодноразово виявлялися хибними. І якщо зростаючий песимізм серед уважних спостерігачів справді має підстави, то вся ейфорія від саміту НАТО може швидко зникнути. Марк Рютте, відомий своєю оптимістичною вдачею й усмішкою, до кінця року може й сам її втратити.

Цілі України на саміті НАТО, який відбувся в Гаазі, були досить приземленими та раціональними. І Київ їх частково досягнув, оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті«Трампізація НАТО: що отримала Україна та що побачив Путін».

Джерело матеріала
loader
loader