Чому саміт ЄС не став проривом для України, але все ж таки приніс приємні новини

Саміт Європейської ради, який відбувся у Брюсселі 26 червня, не можна назвати успішним з точки зору інтересів України, хоча принаймні одне важливе досягнення за його підсумками наша держава отримала.

Лідери 27 держав-членів ЄС дали політичну згоду на продовження секторальних економічних санкцій проти Росії ще на пів року після 31 липня.

Натомість щодо актуального і болючого для офіційного Києва питання початку перемовин про вступ України до ЄС та відкриття перемовних кластерів дива не сталося: цей процес продовжує блокувати Угорщина.

Про деталі саміту ЄС, за яким у Брюсселі спостерігали кореспонденти "Європейської правди" Тетяна Висоцька і Сергій Сидоренко, читайте в статті "Європа мінус Орбан".

Як саміт ЄС шукав майбутнє для України та чому не здолали опір Угорщини.

Далі – стислий її виклад.

У тому, що Віктор Орбан твердо налаштований блокувати рішення щодо України (а передусім стосовно нашої дороги до вступу в ЄС), сумніву не було.

І офіційний Київ, і партнери у ЄС усвідомлювали, що шанси здолати його опір до завершення головування у Євросоюзі Польщі оцінювались як украй низькі.

Розуміючи, що позиція Угорщини не зміниться, в ЄС почали готуватися до запасного сценарію.

Йдеться про ухвалення рішень у форматі "Євросоюз мінус Угорщина".

Євросоюз довго тримався за потребу зберігати єдність – але зрештою "зламався".

На трьох останніх самітах ЄС лідерам доводиться оприлюднювати два документи.

Один з них – це офіційне, оформлене за усіма правилами рішення саміту за підтримки усіх 27 столиць.

Другий – додатковий документ про Україну з наголошенням того, що його схвалили лише 26 держав (без Угорщини).

Чимало пунктів повторюються у рішеннях цих трьох самітів, але є один, украй важливий для України елемент, який змінюється.

Тепер формат "ЄС мінус Угорщина" заявив, що "високо оцінює темпи реформ, пов'язаних із вступом до ЄС… вітає значний прогрес, якого досягла [Україна], і закликає Україну та Європейську комісію активізувати роботу в процесі вступу до ЄС".

Понад те, у документі йдеться про заклик до подальших дій.

Це – перше офіційне, письмове визнання з боку 26 держав-членів про те, що перший кластер у вступних переговорах готовий до відкриття, що Україна виконала всі технічні передумови для цього кроку.

Єврокомісія визнавала це і раніше, але держави-члени досі утримувалися від спільної оцінки.

Однак поруч із цим визнанням документ наголошує: відкриття переговорних кластерів відбудеться лише тоді, "коли будуть виконані відповідні умови".

Єдиною умовою, яка наразі лишається не виконаною, є політична згода з боку Угорщини, пояснили два джерела "Євро.

Орбан чудово це розуміє, не планує відмовлятися від вето і робить цю позицію основою своєї політичної платформи.

"Ми зупинили вступ України до Євросоюзу", – заявив він у зверненні до угорської нації.

Щодо питання парного з Молдовою вступу в ЄС, то тексти висновків щодо обох країн стосовно розширення ЄС збігаються дослівно.

Та є одна відмінність.

Незважаючи на ідентичність формулювань, пункт щодо України не знайшов консенсусу на саміті (адже його підтримали лише 26 держав – усі, крім Угорщини), а пункт щодо Молдови – підтримали всі 27.

Але проблеми приніс не тільки угорський прем’єр.

Словаччина блокує 18-й пакет санкцій проти Росії до вирішення питань щодо постачання газу після 2027 року.

Втім, думка Словаччини ще може змінитися.

У приватних розмовах з "Євро.

Правдою" європейські посадовці висловлюють впевненість: за лічені дні зі Словаччиною буде угода і санкції розблокують.

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької і Сергія Сидоренка, читайте в статті "Європа мінус Орбан".

Як саміт ЄС шукав майбутнє для України та чому не здолали опір Угорщини.