Без цього не проходили сірі будні СРСР: як вгамовували спрагу в ті часи

Люди в СРСР від спеки рятувалися не лише відомим морозивом та пірнанням у водойми. Влітку були популярні найрізноманітніші напої.

"Телеграф" розповість, які напої полюбляли радянські люди. Іноді при їх вживанні забували навіть про гігієну.

Які напої було прийнято пити в СРСР

Часто господині балували свою родину компотами. Їх закривали навіть на зиму, щоби не купувати в магазині. Використовували для цього найчастіше яблука, абрикос та вишні. Також популярним напоєм був узвар із висушених фруктів та ягід.

Багато хто ще пам’ятає білі або жовті бочки з написом "Квас". Його намагалися швидко розливати покупцям — адже чим швидше лити, тим більше піни. Завдяки цій хитрощі з кожної бочки продавщиця мала свої 5-6 рублів.

Популярними були також автомати з газованою водою. Про існування одноразових стаканчиків тоді ще не підозрювали — усі пили із загального гранованого, попередньо його помив.

У гастрономах продавалися соки у трилітрових банках. На прилавках можна було побачити квас, проте величезною популярністю користувалася також газована вода з магазину.

Її любили навіть високопосадовці. Наприклад, Йосип Сталін віддав перевагу лимонаду, а Микиті Хрущову більше подобалися напої з груші або апельсина.

Особливою популярністю користувалися кілька видів газування. Серед них "Байкал", "Дюшес", "Крем-Сода".

"Байкал" з’явився відразу після "Кока-коли" і суттєво відрізнявся за складом. У радянському напої були не лише вода, цукор та лимонна кислота, а й ефірні олії, екстракт звіробою, солодковий корінь.

"Дюшес" зі смаком груші дуже любили діти – напій був невід’ємною частиною дня народження та інших свят. Стояв він кілька копійок і школярі часто купували його після занять.

"Крем-соду" робили з цитрусових та ванілі. Чомусь цей напій був менш популярним, ніж попередній.

Раніше "Телеграф" писав, чому в СРСР були толерантними до пʼяниць.