Раскол у Трампа, атака на самолеты Британии, ограничения ЕС для доноров спермы: новости дня

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 20 червня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Берлін відповів Путіну.

На полях економічного форуму у Санкт-Петербурзі господар Кремля Владімір Путін заявив, що відкритий до контактів з Фрідріхом Мерцем.

Після цієї пропозиції політики з Лівої партії та "Альтернативи для Німеччини" закликали канцлера встановити контакт з главою РФ.

Речник уряду Німеччини Штефан Корнеліус зазначив, що в німецькому уряді "взяли до уваги" заяву російського керівника.

За його словами, у Берліні не бачать прагнень Путіна до переговорів по суті.

"Уряд Німеччини постійно заявляє про своє нагальне бажання довести цю війну до завершення політичним шляхом.

Я не бачу, щоб російський президент відреагував на ці часто висловлювані побажання щодо політичного вирішення", – додав Корнеліус.

Тим часом глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль закликав до німецького лідерства у НАТО і висловив стурбованість тим, що конфлікт між Ізраїлем і Іраном відвертає увагу від України.

Загрози з Росії.

Журнал Spiegel повідомив, що у внутрішньому стратегічному документі німецькі Збройні сили попереджають про небезпеку з боку Росії як для Німеччини, так і для Європи загалом.

Програмний документ Бундесверу, за інформацією Spiegel, розроблявся протягом півтора року фахівцями та експертами з питань безпеки.

Він має слугувати концептуальною основою для майбутнього курсу Бундесверу.

Німецькі військові вважають Росію "екзистенційною загрозою".

Крім того, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль попереджає, що регіон Балтійського моря перетворюється на небезпечну геополітичну гарячу точку.

Протидія загрозам.

Естонія почала створення Балтійської оборонної зони на кордоні з Росією.

Крім того, Естонія разом з Латвією, Польщею та Литвою звернулися з відкритим листом до керівництва ЄС із закликом посилити підтримку оборонних ініціатив на східному кордоні Союзу.

Автори звернення закликали ЄС розглядати ініціативи Балтійської оборонної зони та "Східного щита" як проєкти спільного європейського інтересу та підтримати їх усіма наявними інструментами Союзу.

Франція інвестує 700 млн євро в альтернативу Starlink, Латвія заборонила купувати нерухомість громадянам РФ та Білорусі.

ЄС обмежив участь компаній Китаю у закупівлях медичного обладнання, а президент Чехії попереджає, що китайська кіберзагроза співмірна з російською.

Питання збільшення витрат на оборону.

Прем'єр Іспанії Педро Санчес назвав "нерозумною" пропозицію НАТО збільшити витрати на оборону.

При цьому міністерка оборони країни Маргарита Роблес запевняє, що Іспанія повністю віддана НАТО.

Агентство AFP пише, що в Альянсі шукають спосіб обійти вето Іспанії на збільшення військових витрат.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс Латвії вірить, що НАТО схвалить більші оборонні витрати попри протиріччя.

До речі, латвійський Сейм схвалив заяву про якнайшвидше запрошення України в НАТО.

Норвегія обіцяє виконати вимогу НАТО щодо витрат на оборону у 5% від ВВП.

А італійський міністр оборони Гвідо Крозетто скептично оцінив роль Європи у світі, заявивши, що "її час минув, і я кажу це з сумом".

На його думку, "НАТО більше немає сенсу існувати в такому вигляді", оскільки Атлантичний регіон уже не є центром у світовій політиці.

Переговори з Іраном.

Сьогодні у Женеві європейці під час переговорів з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчи наголосили на бажанні вирішити нинішню ескалацію між Іраном та Ізраїлем шляхом переговорів.

В переговорах брали участь глави МЗС Франції, Великої Британії, Німеччини та топдипломатка ЄС Кая Каллас.

"Іран повинен відкритися до діалогу, зокрема зі США, щоб знайти переговорне рішення цієї кризи", – цитує слова французького міністра Le Figaro.

Перед переговорами президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що для Ірану готують комплексну дипломатичну пропозицію з метою зупинити ескалацію конфлікту з Ізраїлем.

Він деталізував, що пропозиція матиме чотири аспекти.

Тим часом Британія евакуювала дипломатів з Ірану і готує чартерні рейси для евакуації громадян з Ізраїлю.

Крім того, за даними Politico, ЄС відклав зниження цінової стелі на нафту через ситуацію на Близькому Сході.

А Euractiv пише, що в Євросоюзі виявили ознаки порушення Ізраїлем угоди з ЄС через війну в Газі.

Розкол у команді Трампа.

Ізраїльсько-іранське протистояння спричинило розкол в адміністрації президента США Дональда Трампа.

Директорка Національної розвідки Тулсі Габбард і глава Пентагону Піт Гегсет випали із процесу ухвалення рішень щодо Ірану.

І Габбард, і Гегсет є противниками активної військової присутності та втручання США за кордоном – власне, як і Трамп.

Але останній принаймні не виключає вступу у війну на боці Ізраїлю.

Нині ж можна виходити з припущення, що адміністрація Трампа якщо й вирішить вступити у війну, то відтягуватиме до останнього – і робитиме ставку на переговори.

Про дилеми перед адміністрацією Трампа у звʼязку з нинішньою ескалацією на Близькому Сході та її наслідки для Європи та України читайте в статті журналістка "Європейської правди" Олега Павлюка "Ніхто не знає, що я хочу зробити": як Трамп готує рішення про війну США з Іраном.

Телеканал NBC News дізнався, що у питанні Ірану Дональд Трамп покладається на вузьке коло радників.

Серед цих людей, зокрема, віцепрезидент Джей Ді Венс, керівниця апарату Білого дому С'юзі Вайлз, заступник керівника апарату Стівен Міллер і держсекретар Марко Рубіо, який також є тимчасовим радником з питань національної безпеки.

Президент також покладається на свого посланника на Близькому Сході Стіва Віткоффа, коли зважує рішення, які належать до його портфоліо, сказав співрозмовник телеканалу.

США оголосили нові санкції, пов’язані з Іраном.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вважає, що ескалація протистояння між Іраном та Ізраїлем швидко наближає регіон Близького Сходу до "точки неповернення".

Атака на військові літаки Британії.

Ескалація на Близькому Сході створює напругу в Європі.

Неподалік посольства Ірану в Лондоні сталася бійка: шістьох чоловіків заарештовано.

Але фіксують і більш серйозні наслідки.

Пропалестинські активісти у Великій Британії з Palestine Action повідомили, що в п’ятницю, 20 червня, пошкодили два військові літаки на базі Королівських військово-повітряних сил у центральній Англії.

"З цієї бази щодня відправляються рейси на авіабазу ВПС Великої Британії Акротірі на Кіпрі.

З Кіпру британські літаки збирають розвіддані, заправляють винищувачі та транспортують зброю для скоєння геноциду в Газі", – йдеться у дописі Palestine Action.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав ганебними дії пропалестинських активістів, які проникли на базу військово-повітряних сил.

Глава Міноборони країни розпорядився провести розслідування.

А у Раді Європи критикують Німеччину за обмеження пропалестинських протестів.

Решта новин.

Гренландія надала канадській компанії 30-річну ліцензію на видобуток молібдену.

У резиденцію посла Норвегії в Ізраїлі кинули гранату.

У Раді зареєстрували постанову про скасування важливого для допомоги ЄС закону про АРМА.

У ЄС хочуть обмежити кількість дітей від одного донора сперми через ризик інцесту.

Театр у Польщі змушений "сховати" прапор України через постійні погрози.

У Німеччині знову фіксують рекордну чисельність населення.