/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F8a1005ad-8e64-4a7b-9aed-8418a919b69f.jpeg)
Аракчі Аббас: міністр закордонних справ Ірану з серпня 2024 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F869ad827-6a55-4e2f-b615-63925b726a79.jpeg)
Аракчі Аббас — вважається основним іранським представником з ядерної програми Тегерана
Біографія
Сейєд Аббас Аракчі народився 5 грудня 1962 року в місті Тегеран, Іран.
Освіта
Аббас відвідував Школу міжнародних відносин, пов'язану з міністерством закордонних справ Ірану. Тут Аракчі здобув ступінь бакалавра з міжнародних відносин.
Потім він продовжив навчання в Ісламському університеті Азад у Центральному Тегерані, де здобув ступінь магістра політології.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fbeb5e6f6-06fb-4d31-b5b8-2d65b8c428b3.webp)
У 1996 році Аббас захистив докторську дисертацію «Еволюція концепції політичної участі в ісламській політичній думці XX століття» в університеті Кента у Великобританії.
Аракчі вільно володіє англійською та арабською мовами.
Сім'я
Аббас Аракчі виріс у сім'ї, яка займалася торгівлею перськими килимами.
У Аббаса три сестри та три брати, більшість з яких продовжили сімейну традицію, займаючись торгівлею і комерцією. Один з братів став членом ради директорів Союзу експортерів, інший — Союзу продавців.
Аракчі одружений із Бахарі Абдоллахі. У них троє дітей — два сини і дочка. Його племінник, Сейєд Ахмад Аракчі, обіймав посаду заступника голови Центрального банку Ірану з валютних питань з 2017 по 2018 рік.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Faf7e69f2-b7e6-486d-a6ca-3310226b689c.webp)
Кар'єра
У 1989 році Аббас вступив на службу до міністерства закордонних справ Ірану. На початку 1990-х роуів він був тимчасовим повіреним у справах постійного представництва Ірану при Організації Ісламської конференції в Джидді, Саудівська Аравія.
У 1998 році Аракчі став генеральним директором Інституту політичних та міжнародних досліджень, а також головним редактором журналу зовнішньої політики. З 2004 по 2005 рік Аббас працював деканом Школи міжнародних відносин.
Аббас кілька разів очолював дипломатичні представництва Ірану: у Фінляндії (1999-2003) і Японії (2008-2011).
З 2013 по 2021 рік Аракчі займав ключові посади в міністерстві закордонних справ. В тому числі посади заступника міністра з правових і міжнародних питань, а також у справах Азійсько-тихоокеанського регіону і Співдружності.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fd4a254ef-5bd2-4707-ba16-0976e8aa1251.jpeg)
У цей період він став відомим як головний перемовник Ірану з ядерної програми в рамках переговорів з P5+1 (п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН плюс Німеччина) в уряді Хассана Рухані.
У серпні 2024 року Аракчі був призначений міністром закордонних справ Ірану при президенті Масуді Пезешкіані. Його кандидатура була затверджена Ісламською консультативною радою 21 серпня.
Компромат
Аракчі звинувачують у підтримці так званої «осі опору» — неформального Альянсу, що включає такі організації, як «Хезболла» в Лівані, «ХАМАС» в Палестині і хусити в Ємені. У січні 2025 року Аббас став першим іранським міністром закордонних справ, який відвідав Афганістан після приходу до влади талібів у 2021 році.
Його участь у переговорах щодо ядерної програми також була суперечливою. Дехто звинувачував Аракчі у надмірній жорсткості, тоді як інші в Ірані вважали його підхід занадто компромісним.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fe4dba4cd-6aba-440c-93bb-938992212f1a.jpeg)