Парк для обраних: на Київщині спалахнув великий скандал з гостросюжетними деталями
Парк для обраних: на Київщині спалахнув великий скандал з гостросюжетними деталями

Парк для обраних: на Київщині спалахнув великий скандал з гостросюжетними деталями

Замість наукових досліджень в парку продовжують активно заготовляти деревину

На Київщині вчергове розгортається скандал навколо Національного природного парку "Білоозерський". Місцеві мешканці обурені, що адміністрація обмежила прохід до рекреаційної зони для місцевих мешканців. А за закритими шлагбаумами та переритими дорогами тим часом активно займається вирубкою дерев, продажем деревини, здачею в оренду будинків тощо. Привернути увагу до проблеми сумнівної діяльності керівництва парку, що мало б дбати про розвиток зеленої зони, проведення наукових досліджень, створення туристичних маршрутів небайдужі селяни разом з активістами намагаються не перший рік. Та поки всі спроби натикаються на глуху стіну.

"Телеграф" розбирався, що коїться на території природного парку, і що було б варто зробити, але не зроблено для зміни ситуації на краще.

Парк тривалий час існував тільки на папері

Національний природний парк "Білоозерський" – це лісовий масив площею 7 тис. гектарів на лівому березі Канівського водосховища в межах двох областей – Київської (Переяслав-Хмельницький район) та Черкаської (Канівський район). На папері він був створений ще за часів президентства Віктора Ющенка – у грудні 2009 року, але тривалий час після цього лишався закритою мисливською резиденцією для обраних – так само, як це було за радянських часів та вже за незалежної України. Коли сюди після Революції Гідності у лютому 2014 року потрапили активісти та екологи, то знайшли мисливські вежі, що використовувались при полюванні, яке мало б припинитися з огляду на зміну статусу території, чималу кількість місць вирубок лісу, в якому домінує сосна та дуб, а також приватний маєток, вертолітний майданчик, мисливські будиночки, клітки з бурими ведмедями, амурськими тиграми, бізонами та кабанами.

На цій території партійні боси, а згодом чиновники часів Кравчука та Кучми охоче полювали

В наступні п'ять років у долі "Білоозерського" мало що змінилось. Повноцінним природним парком, де мала б бути заборонена будь-яка господарська діяльність, а замість неї повинні були проводитись наукові дослідження, вживатися заходи для збереження флори та фауни, а також розвиватися туризм та рекреація, ця територія не стала, лишилась "мисливським притоном та лісопилкою". На цьому неодноразово наголошувала екоспільнота, зокрема, представники Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) заявляли, що тут начебто так само організовують полювання на тварин та рубають дерева в промислових масштабах. На липень 2019 року йшлося про знищення 3% лісової площі парку або понад 200 га. З протестами проти такого стану речей активісти двічі приходили під стіни Адміністрації президента України (зараз Офіс президента) з вимогою "виконати укази "попередника" і перетворити мисливські резиденції на справжні національні парки – з відділами рекреації та науки, з туристичними стежками та маршрутами, з належним зонуванням (у заповідній зоні НПП тварин ніхто не може турбувати)". Адже нацпарк так і лишився у підпорядкуванні Державного управління справами (ДУСі).

Збереження та відтворення природних комплексів - основне завдання нацпарку

До реальних зрушень, принаймні на рівні документальному, дійшло під кінець 2021 року, коли було затверджено положення про нацпарк "Білоозерський", внесені зміни до Єдиного держреєстру підприємств та організацій. І вже серпнем 2022 року датований проект організації території парку, що визначив його структуру, цілі, завдання, режим використання та охорони. Здавалось би адміністрації потрібно було тільки діяти в рамках закону та нормативних актів, але це, очевидно, виявилось складним завданням. На цю думку наштовхують повідомлення про порушення природоохоронного законодавства та скандали, які виникали навколо парку в останні роки.

Наприклад, влітку 2023 року, за даними видання Proslav, обурення мешканців Циблівської громади діями адміністрації парку переросло у загальні збори. Серед основних претензій, що на них лунали – заборона на прохід/проїзд територією парка, відповідно, відпочинок та рибальство, збір сухостою для власних потреб, а також загальна занедбаність лісу, наявність пилорами та можлива забудова. Тоді представники "Білоозерського" разом з місцевою владою від нападок відбились, зокрема, пообіцяли прибрати рови на лісних дорогах, що заважали пересуванню місцевих, дозволити відвідування території парку, збирання ягід та грибів. А ще запевнили: ніяких додаткових об’єктів зводити не будуть, а деревообробне обладнання використовуватимуть виключно для господарських потреб на кшталт виготовлення альтанок та лавок.

Пилорама активно працює в "Білоозерському" і в червні 2025 року

Та вже восени того ж року стало відомо про плани нацпарку знищити 100-річні сосни, що було замасковано під прохідну рубку, яка передбачає видалення хворих, пошкоджених дерев, які заважають росту здорових насаджень. При цьому загальна площа такої зачистки становила 136,8 га, а обсяги деревини при цьому мали перевищити 5 тис. кубів. У 2024 році активісти КЕКЦ двічі ловили "на гарячому", за їхніми словами, працівників парку, які б мали захищати зелені насадження, натомість масово їх знищували заради заробітку. Так у травні під пили пішли вікові дуби, а у жовтні – десятки сосен. Активісти відзначали, що діяли зловмисники професійно – пилили та вивозили деревину вночі, а пні заливали кислотою, щоб замаскувати свіжий спив. До того ж на території НПП примудрились незаконно вирощувати сою – цією рослиною було засіяно 20 гектарів території. За цими фактами порушувались кримінальні справи. Та це, з огляду на подальші події нікого в парку не налякало.

Від питань в адміністрації парку втікають

В черговий раз проблема "Білоозерського" вибухнула минулого тижня, коли мешканці Циблівської громади, зокрема села Хоцьки, навідались до адміністрації парку. Питання за два роки не змінились – закритий доступ на територію для громади, введення системи штрафів "для порушників", хто наважується пройти до лісу, а головне активне нищення зеленого масиву та на додачу комерційна діяльність – здача в оренду будиночків, розміщення приватної пасіки тощо.

- За керівництва Руслана Паламарчука, якого згодом змінив Михайло Маргітич, в парку порізали столітні дуби – діаметром 50, 70, 90 сантиметрів. Ви уявляєте, що це за дерева? – розповів "Телеграфу" про передісторію подій місцевий мешканець Андрій. – Була поліція, проводила слідчі дії, справи відкрили, передали до ДБР та всі вони "висять". Потім скажуть, що не вистачає доказів, чи вигадають ще щось і до відповідальності нікого не притягнуть. Звісно, щоб продовжувати робити, що заманеться, керівництву потрібна ізоляція. Саме тому й виникли шлагбауми, були перериті дороги, тобто коли люди хочуть дістатися до води, порибалити, відпочити, то їм це забороняють і погрожують штрафами. При цьому на території парку можна орендувати будиночки, й доступ тим, хто за це платить, до нього відкритий.

Й, дійсно, на сайті OLX можна знайти оголошення про здачу в оренду "затишного будиночка на 4 спальні кімнати у самому серці дикого лісу". Автори обіцяють "барбекю, купання в чистій воді, релакс в бані й затишні бесідки для відпочинку", а також "прогулянки яхтою по водосховищу з можливістю риболовлі". Ціна на ці "задоволення" договірна, але дізнатися про особливості пропозиції наразі неможливо, адже зазначений у пості телефон не відповідає.

Автори оголошення обіцяють створити справжнє свято для орендарів будиночку

Можливо, через розголос, адже у місцевих мешканців не вийшло побудувати відкритий діалог з керівництвом парку, тож вони оприлюднили виявлені факти у соцмережах. Спочатку на зустрічі, відео з якої в Instagram поділилась відома тренерка і блогерка Валерія В’юшина, тимчасово виконуючий обов’язки директора "Білоозерського" Михайло Маргітич запевняв людей, що все на території парку відбувається нібито законно – і здача в оренду будиночків, й вирубка дерев тощо. А далі спілкування з цілком логічними питаннями від громади перетворилось на такий собі екшен – зі втечею директора, погонею, застряглою в лісі автівкою та викликом поліції.

При цьому місцеві мешканці, до яких згодом приєднались і представники ГО "Бюро по боротьбі з екологічними злочинами", змогли на власні очі побачити масштаби вирубки лісу. Цілі галявини виявились "зачищеними". При цьому активісти наголошують, що на момент фіксації цих фактів на пнях зрубаних дерев були відсутні клейма, а на зрізі стовбурів – бирки зі штрих-кодами, в яких закодована інформація про породу, кількісні та якісні характеристики деревини. А це може свідчити про незаконність проведених робіт. Та у Переяслав-Хмельницькому районному відділі поліції, за інформацією активістів, складу злочину відразу не побачили. І кримінальне провадження за даним фактом відкрили тільки після втручання керівництва обласної поліції.

На стовбурах були відсутні бирки, що мали б підтверджувати законність рубки

- Про цю ситуацію ми знаємо, але наразі не можемо з упевненістю сказати, було порушення закону чи ні, – пояснив в розмові з "Телеграфом" керівник КЕКЦ Володимир Борейко. – Для того, щоб зробити висновки, потрібно мати на руках дозвільні документи Міндовкілля. Адже минулого року ми порівнювали зазначені в них ділянки, обсяги й види робіт з фактично проведеними. Тоді було встановлено, що в частині парку на території Київської області вирубка проводилась в заповідній зоні – це взагалі заборонено, а в Черкаській – не на тих ділянках, що були визначені Міндовкіллям.

Наразі на сайті міністерства є тільки інформація про ліміти на використання природних ресурсів, а саме проведення прохідної рубки на території НПП "Білоозерський" загальною площею 161,5 га. В документі зазначено, що ці роботи мають виконуватися тільки в господарській зоні.

Прохідні рубки передбачають видалення ослаблених та пошкоджених дерев.

Як пояснив нашому виданню один з колишніх працівників парку, мало б йтися про вибіркову вирубку дерев, які є ослабленими, пошкодженими чи "хворими", а ніяк не про "живі" дерева. На його думку, те, що зараз відбувається в парку, мало схоже на оздоровлення лісу, а більше на чергову спробу заробити на якісній деревині.

- Замість того, щоб займатися вивченням рідкісних рослин, розвивати рекреацію, адміністрація займається безконтрольною рубкою та продажем лісу, – наголосив своєю чергою і Володимир Борейко. – Тут питання і в підпорядкуванні. Розумієте, національні парки в Америці відносяться до зони відповідальності Служби нацпарків, а не адміністрації Трампа, натомість у нас екологічна структура, заповідний об’єкт у веденні ДУСі.

Системне спостереження, збереження та відтворення природних комплексів прописані в завданнях парку

"Телеграф" звернувся до тимчасово виконуючого обов'язки директора НПП "Білоозерський" Михайла Маргітича з пропозицією прокоментувати події минулого тижня, а також надати підтвердження необхідності вирубки дерев та погодження цих робіт на рівні Міндовкілля. Але представник адміністрації спочатку погодився й призначив час для розмови, а згодом запропонував надіслати запит з обіцянкою дати вичерпні відповіді на питання. Тож сподіваємось, що серед них буде пояснення доцільності обмежень на відвідування парку місцевими мешканцями, наведення законодавчих підстав для введення штрафних санкцій та ведення господарської діяльності із заготовлення деревини, здачі в оренду будиночків для відпочинку, розміщення приватних пасік тощо. Хотілось би отримати інформацію щодо науково-дослідної діяльності, яка має бути приоритетною для національного природного парку, адже на разі у відкритому доступі інформація про неї відсутня. Аналогічні питання спрямовані й до профільного міністерства, яке хоч і не курує "Білоозерський", але в цілому відповідає за природоохоронну політику в країні.

"Телеграф" й надалі слідкуватиме за подіями навколо НПП "Білоозерський" та повідомить про позицію щодо ситуації адміністрації парку та Міндовкілля, а також правоохоронців.

Джерело матеріала
loader