/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fd4004e68cb43b896d49c382e1fc47e5f.jpg)
Чому кухні в СРСР були дуже маленькі
Чому ж кухні у хрущовках були такими малими, розповідає 24 Канал з посиланням на Новини Live.
Мінімум часу на кухні
Однією з причин тісних кухонь була радянська концепція звільнення людей від побутових турбот. У 1920 – 1930-х роках радянські ідеологи активно просували думку, що "новій людині" потрібно менше часу витрачати на домашні справи, натомість зосереджуючись на роботі та участі в суспільному житті. Кухня у квартирі мала бути функціональною лише для легкого сніданку або чаю. Повноцінне харчування передбачалося поза домом – у заводських їдальнях або державних кафе.
З цією метою в містах зводили масові об'єкти громадського харчування, які могли обслуговувати сотні людей одночасно.
Економія на квадратних метрах
Крім того, житлове будівництво в СРСР велося в умовах масовості та стандартизації. Щоб забезпечити якомога більше людей житлом, будинки зводили з уніфікованих панелей за типовими проєктами. Просторі кухні вважалися зайвими витратами – і архітектори проєктували приміщення максимально компактними. Такий підхід дозволяв зекономити матеріали, прискорити темпи будівництва й одночасно забезпечити функціональність у межах мінімального простору.
Після війни в країні відчувалася серйозна нестача будівельних матеріалів. Цегла, бетон і арматура насамперед використовувалися для промислового будівництва та розвитку інфраструктури. Житлові будинки зводили зі здешевлених матеріалів, а їхню площу зменшували до мінімально можливих розмірів. Наприклад, ухрущовках стіни були значно тонші порівняно з довоєнними спорудами, а висота стелі рідко перевищувала 2,5 метра. В умовах такої економії просторі кухні просто не передбачалися в проєктах.
Кухні у хрущовках були малими з кількох причин / Фото з відкритих джерел
Заклики до скромності та простоти
Радянська ідеологія акцентувала на скромності та колективних цінностях. Простора кухня сприймалась як прояв надмірності й буржуазного способу життя, що не узгоджувалося з соціалістичними ідеалами. Пропаганда закликала до ощадливості: не марнувати продукти, не захаращувати житло та дотримуватися простоти. Маленька кухня якраз відповідала цим принципам – вона спонукала до економного використання ресурсів і скромного побуту.
Крім того, радянська харчова культура базувалась на простих стравах. Супи, каші, котлети – усе це не вимагало ані складної техніки, ані великої площі. Побутова техніка була рідкістю, а холодильники – невеликі. За таких умов обмежений кухонний простір не вважався суттєвою проблемою.
Мінімалізм у всьому
Планування малогабаритних кухонь зосереджувалося на ефективному використанні кожного сантиметра. Архітектори передбачали компактні меблі, вбудовані полиці, відкидні столики — усе було спрямоване на практичність. У багатьох хрущовках навіть облаштовували спеціальні ніші під підвіконнями, які взимку виконували функцію імпровізованих холодильників.
Такий раціональний підхід був частиною загальної радянської філософії функціональності.

