Захищати тил чи йти на фронт: влада заплуталась у власних рішеннях

Уряд України ухвалив експериментальне рішення, яке дозволяє добровольчим формуванням територіальних громад (ДФТГ) створювати мобільні вогневі групи для боротьби з іранськими дронами-камікадзе Shahed.Добровольцям, які пройдуть відповідну підготовку й сертифікацію, офіційно дозволили використовувати кулемети, безпілотники та навіть легку авіацію для захисту повітряного простору, пише військовий експерт Юрій Касьянов.Утім, паралельно Генеральний штаб ініціював масштабну мобілізацію тих самих добровольців - усіх придатних до служби чоловіків із ДФТГ, які не мають відстрочки. Виходить, що структури, створені для захисту тилу, фактично позбавляються можливості виконувати цю функцію. Касьянов наголошує: така ситуація є ще одним проявом відсутності узгодженості в діях державних органів під час війни. З одного боку - Генштаб прагне заповнити нестачу особового складу на фронті, з іншого - уряд намагається екстрено реагувати на зростання повітряної загрози і нестачу протидронових груп.Окремо кожне з рішень має логіку, але при одночасній реалізації вони вступають у прямий конфлікт, вважає Касьянов. У підсумку ані повноцінної мобілізації, ані ефективного прикриття тилу.Експерт нагадує: подібна розбалансованість проявляється й у зміні функцій Сил територіальної оборони. Замість виконання своєї первинної ролі - охорони критичної інфраструктури, захисту від диверсійних груп та організації цивільної оборони - значна частина ТрО перекинута на передову. Їхні функції у тилу частково виконують підрозділи ЗСУ та Національної гвардії, хоча для цього вони не завжди мають відповідні ресурси.Касьянов підсумовує: така фрагментарність - це наслідок відсутності чіткої загальнодержавної стратегії. А без неї, в умовах повномасштабної війни, Україна ризикує залишити як фронт, так і тил без надійного прикриття.