Обмін полоненими і репатріація загиблих: маніпуляції Кремля
Обмін полоненими і репатріація загиблих: маніпуляції Кремля

Обмін полоненими і репатріація загиблих: маніпуляції Кремля

Завершення всіх етапів великого обміну і репатріації попередньо заплановане на 20 червня

2 червня під час переговорів у Стамбулі делегація України домовилась із представниками Росії про обмін важкопораненими й тяжкохворими військовополоненими за формулою "всіх на всіх", а також про обмін молодих солдатів віком до 25 років. Також сторони домовились про повернення 6000 тіл загиблих воїнів. Будь-які перешкоди для роботи в обох напрямках з боку України були відсутні, але Росія практично одразу почала маніпуляції навколо цієї теми.

Так, вже 7 червня помічник Путіна Мєдінскій заявив, що Київ нібито "несподівано переніс на невизначений термін" і обмін, і репатріацію загиблих.

Після початку обмінних процесів, які стартували 9 червня, російські спецслужби розгорнули широку інформаційно-психологічну операцію з метою дестабілізації українського суспільства. Завершення всіх етапів великого обміну і репатріації попередньо заплановане на 20 червня – і саме тоді ворожа операція має досягти своєї кульмінації.

Стратегія російських спецслужб у інформаційній війні відома: оскільки до прямої реклами "русского мира" українці нечутливі, Москва прагне дестабілізувати Україну зсередини, щоб зламати її волю до опору. Для цього російські спецслужби роз’ятрюють внутрішні суперечності, намагаються провокувати конфлікти та спекулюють чутливими питаннями. Серед "улюблених" тем ворога – втрати України на полі бою, зниклі безвісти і військовополонені. На відміну від Росії, байдужої до долі своїх солдат, для України ці питання є надзвичайно болючими. І саме тому спецслужби РФ використовують в цьому випадку широкий арсенал засобів, поєднуючи як суто інформаційні елементи, так і операції "на землі".

Брехня навколо репатріації

В тому, що стосується втрат на полі бою, Москва постійно вкидає у інформаційний простір абсурдно завищені цифри. Наприклад, ще у лютому 2025 року російський генштаб заявляв, що втрати ЗСУ нібито перевищили 1 млн осіб. Це, звісно ж, маячня, яку спростовує не лише Київ, але й незалежні міжнародні експерти. Паралельно пропагандистські Telegram-канали вкидають в український інформаційний простір інші фейкові цифри українських втрат – чи то 400, чи то 500 тисяч.

Для того, щоб надати цим вкидам видимість достовірності, аудиторію накачують псевдоаналітикою про те, що кладовища України нібито "перетворюються на міста", що тіла загиблих навмисно не забирають з поля бою або таємно спалюють у крематоріях, а загиблих масово записують у зниклі безвісти для того, щоб приховати справжні масштаби втрат. І все це – під акомпанемент брехливих заяв про те, що ЗСУ нібито постійно потрапляють у "котли", що фронт розвалюється, а російська армія ось-ось вийде до Сум, а може й до Ла-Маншу.

Масштабна репатріація тіл стала зручним приводом для того, щоб посилити інформаційний тиск на українців. Протягом минулого тижня в український інформпростір найбільш активно вкидалися наступні тези:

  • українська влада нібито хотіла відтермінувати/зірвати повернення тіл загиблих військових;
  • Україна отримала на порядок більше тіл, ніж віддала Росії, що нібито доводить, що втрати ЗСУ набагато перевищують втрати окупантів;
  • Росія нібито має 40 тис. тіл українських військових і зараз передає Україні лише невелику частку тіл;
  • Київ не хоче повертати тіла загиблих захисників, щоб не виплачувати їхнім родинам компенсації.

Також Служба зовнішньої розвідки України попередила про те, що наприкінці тижня ворог планує опублікувати сфальшовані списки загиблих українських військових і цивільних, нібито ідентифікованих росіянами.

Мета цієї інформаційно-психологічної операції очевидна: спровокувати серед українців паніку, а також підірвати довіру до власної держави. Особливо це стосується родичів і близьких загиблих та зниклих безвісти воїнів, а також їхніх побратимів. Насамперед цих людей російська пропаганда намагається переконати в тому, що українська влада нібито "не рахується з втратами" і ставиться до солдатів, як до "гарматного м’яса", а також хоче "заощадити" на компенсаціях. Втім, під інформаційним ударом перебуває і решта суспільства, яку Москва прагне схилити до "миру за будь-яку ціну", тобто до капітуляції на умовах Путіна.

Насправді ж, Україна робить все можливе, щоб зберегти життя своїх захисників і гідно вшанувати полеглих. Керівництво країни не приховує реальний стан справ від громадян. Так, у лютому 2025 року Президент Володимир Зеленський публічно озвучив кількість втрат України — близько 46 тисяч загиблих і 380 тисяч поранених. Цього разу Україна повернула, за даними Координаційного штабу, тіла 6057 захисників і продовжуватиме дипломатичну роботу над репатріацією.

При цьому, Росія повертає тіла полеглих українських воїнів у вкрай понівеченому стані, іноді рештки однієї людини знаходились у різних мішках. Також разом із полеглими захисниками Україна отримала певну кількість тіл окупантів, змішаних з тілами українських воїнів, повідомили у МВС України. Ймовірно, все це було зроблено навмисно — щоб збільшити кількість переданих тіл і ускладнити процес їхньої ідентифікації.

Шантаж обмінами

Так само цинічно Росія маніпулює темою військовополонених. З перших днів повномасштабного вторгнення окупанти брешуть про те, що українські військові нібито масово здаються у полон. Час від часу Кремль навіть озвучує вигадані цифри, покликані деморалізувати українське суспільство. А ще пропаганда постійно вигадує фейки про те, що полонені українські солдати нібито не бажають повертатись на Батьківщину і навіть бажають залишитись у Росії.

Для того, щоб спровокувати протести в Україні, Москва навмисно гальмує і затримує обмінні процеси. Наприклад, один з таких випадків відбувся у січні 2023 року. Напередодні обміну, який був запланований на 14 січня, російські спецслужби проводили "інформаційну накачку" через мережу Telegram-каналів, орієнтованих на середовище родичів військовополонених. Цю аудиторію закликали "виходити на Майдан" і чинити тиск на керівництво держави. Для того, щоб посилити ефект, Москва в останній момент скасувала обмін, а невеликий мітинг родичів полонених і зниклих безвісти пропаганда широко розрекламувала як "майдан вдів", які нібито закликали Зеленського почати перемовини з Росією.

Крім того, Росія брутально порушує Женевські конвенції, утримуючи полонених у нелюдських умовах, піддаючи їх тортурам і жорстокому поводженню. Це також використовується ворогом для збільшення напруги в українському суспільстві, яке щиро прагне визволити своїх захисників. Тій же меті слугують так звані "суди" над українськими полоненими, яких облудно звинувачують у різноманітних злочинах і засуджують до великих тюремних термінів, що ускладнює їхній обмін. А поряд з цим, пропаганда постійно вкидає в український інформаційний простір фейки про те, що Київ нібито "зриває обміни", "відмовляється" забирати своїх солдатів, "не бажає визволяти "азовців"" тощо.

Варто зауважити, що родичі полонених – пріоритетна ціль для російських спецслужб. Ці люди знаходяться у емоційно вразливому становищі, тому ворог намагається маніпулювати ними, виманити гроші або чутливу інформацію, а іноді навіть завербувати. Часом тим самим займаються й звичайні шахраї, які під виглядом волонтерів, журналістів або представників держструктур (в т.ч. ворожих) прагнуть виманити у жертв кошти, обіцяючи "посприяти" звільненню їхніх близьких з полону.

Мета російських маніпуляцій – зруйнувати довіру українців до власної держави, переконавши їх, що їхній ворог – у Києві, а не у Москві. Але реальні факти спростовують цей наратив. Масштабний обмін, який розпочався в результаті домовленостей у Стамбулі – черговий доказ того, що Україна робить все, щоб визволити з полону кожного захисника і захисницю, використовуючи для цього всі наявні можливості. Єдина причина, чому додому не повернулись усі полонені військові і цивільні бранці – це прагнення Росії тиснути на Україну, продовжуючи свою злочинну війну. Саме тому вкрай важливо не піддаватись на провокації ворога.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Теги за темою
Україна Росія
Джерело матеріала
loader
loader