/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F66854a5f89b5fcb89fde51cca34833be.jpg)
"Україна не мала такого гріха": історик назвав дві причини конфлікту з поляками
Чому Україна допомогла Польщі у 1920-му, а отримала окупацію у 1921-му
Україна жодного разу не стояла на шляху польської незалежності, натомість Польща двічі робила це стосовно української державності.. Про це розповів історик Олександр Зінченко, який проаналізував причини конфліктів між двома народами.
За словами експерта, головна причина протистояння криється в подіях 1918-1921 років, коли Польща окупувала землі з переважно українським населенням. Польський дисидент Яцек Куронь неодноразово визнавав, що "Польща принаймні двічі ставала на шляху української незалежності. Україна не мала жодного разу такого гріха". Про це Зінченко розповів в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
У 1921 році була підписана Ризька угода між Польщею і більшовиками, внаслідок якої Волинь і Галичина опинилися під польською окупацією. Українці програли в тому протистоянні, але від ідеї незалежності не відмовилися. Це стало першою причиною майбутнього конфлікту.
Історик нагадує, що в 1920 році польська незалежність вистояла завдяки українській допомозі. "Ніякого 'Чуда на Віслі' не було б, якби українці не боролися і не допомогли полякам бити під Варшавою", — підкреслив Зінченко. Однак у 1921 році Польща "подякувала" українцям участю в розділі України.
Після окупації українських земель Польща почала асиміляцію українського населення та обмеження політичних і національних прав. Коли поляки кажуть "ми ж вам Голодомор не влаштовували", це аморальна позиція, вважає історик.
Зінченко зазначає, що українські націоналісти формувалися не стільки на ідеях Дмитра Донцова, скільки на прикладі боротьби Юзефа Пілсудського. Вони захоплювалися методами засновника новітньої польської державності.
Другою причиною конфлікту стала Друга світова війна та її деморалізуюча сила. У 1945 році в різних побутових конфліктах у Польщі загинуло понад 8 тисяч людей — це наслідок великої травми війни.
Багато поляків не знають, що Степан Бандера протягом майже всієї війни перебував у таборі Заксенгаузен. Він сидів у сусідній камері з ватажком Армії Крайової Стефаном Ровецьким і не мав впливу на події. Про створення УПА Бандера дізнався десь наприкінці 1944 року, тож він пропустив основну частину тих подій.
"Але ключове те, що українська держава ніколи не мала стосунку до цього конфлікту. Відповідно, українська держава не може нести відповідальність за його вибух. Всі причини цього конфлікту склалися в інших державах.
В польській державі Пілсудського, і це власне було ключем до старту цього конфлікту. На його старті Юзеф Пілсудський запустив це тим, що окупував ці території, не маючи на це жодного міжнародного мандату", — підсумував Зінченко.
Раніше "Телеграф" також писав, що у Польщі пояснили, якою може бути політика новообраного президента

