Обороняємося за нормами 1915 року: що треба зробити на Дніпропетровщині для зустрічі ворога

До кордону з Дніпропетровською областю, тобто з центральною Україною, ворогу залишилось дійти 600 метрів.

Замість системних рішень, як завжди, шукають, де б який підрозділ піхоти знайти, щоб когось заткнути на цю ділянку, авось, кілька днів протримаються.

Необхідно почати будівництво на відстані 25 км від наявної лінії фронту сучасної справжньої лінії оборони, яка захищає насамперед від дронів та моторизованих штурмів передній край, замасковані у посадках позиції, захищені та замасковані логістичні шляхи, хибні цілі.

Нариті у полях сотні опорних пунктів з бетонними коробками, які видно за 10 км, оборонними позиціями не є, це просто дороговартісні картинки для фотозвітів, які наші війська не займають і які інколи навіть заважають нашій обороні.

Наші опорні пункти побудовані у відкритих полях за фортифікаційними нормами приблизно 1915 року, за стандартами першої половини Першої світової війни. Бо відкриті бетонні коробки на висотах, з амбразурами фронтального вогню вже тоді були зручними цілями для вогню прямим наведенням, і від них ще тоді відмовились, а зараз оптоволоконні дрони та мавіки зі скидом просто не залишать шансів чинити опір та вижити на таких незамаскованих та відкритих позиціях, які для високоточної зброї є мішенями. Навіщо ми продовжуємо втрачати гроші та час?

Перемога в обороні потребує планування з боку командирів, які на ділі показали, що вміють будувати стійку оборону.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Чоловіче населення Сум має бути мобілізоване на захист міста: 4 поради, як захищати північне місто