Чому народжуваність у світі падає? ООН назвала основні причини

Організація Обʼєднаних Націй заявила, що низькі показники народжуваності у світі не пов’язані з тим, що молодь масово відмовляється від батьківства, як вважалося. Люди хочуть мати дітей, але стикаються з перешкодами, які не дають цього зробити. Як передає «Главком», про це йдеться у новому звіті Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA).

Аналітики стверджують, що стрімке зростання вартості життя, нестабільність та гендерна нерівність «позбавляють людей свободи планувати власне життя і створювати сім’ї». Найпоширенішою причиною, чому респонденти мають менше дітей, ніж хотіли б, виявилися фінансові труднощі – їх назвали 39% учасників.

Страх перед майбутнім (зокрема через кліматичну кризу чи війну) вказали 19% опитаних, а ще 21% – нестабільну роботу. Також 13% жінок і 8% чоловіків відповіли, що відмова від бажаної кількості дітей пов’язана з нерівномірним розподілом хатньої праці.

Кожен третій учасник опитування відповів, що стикався з незапланованою вагітністю. Кожен четвертий – не зміг зачати дитину у бажаний момент. А кожен пʼятий зізнався, що відчував репродуктивний тиск, хоча не хотів мати дитину.

Опитування UNFPA охопило Нігерію, Індію, США, Індонезію, Бразилію, Мексику, Німеччину, Таїланд, Південну Африку, Італію, Марокко, Швецію, Угорщину та Південну Корею (перша з них має найвищий показник народжуваності та густонаселеності на своєму континенті, а остання – найнижчий).

У багатьох випадках відповіді респондентів суттєво відрізнялися залежно від географічного розташування.

Наприклад, у Нігерії третина чоловіків (та лише 21% жінок) висловили бажання мати 4 або більше дітей. Подібні результати зафіксували в Південній Африці. Водночас у Південній Кореї, Таїланді, Італії, Німеччині та Угорщині не більш ніж 5% респондентів погодилися з таким твердженням.

У США фінансові труднощі як перешкоду до народження дітей згадали 16% респондентів, а в сусідній Мексиці – 8%. У Південній Кореї троє з п’яти респондентів назвали фінансові обмеження головною перешкодою.

Автори доповіді стверджують, що урядам краще не вдаватися до простих рішень на кшталт «бебі-бонусів» чи встановлення цільових показників народжуваності, бо такі заходи нібито неефективні та можуть порушувати права людини.

UNFPA закликає натомість усувати бар’єри, які заважають людям ставати батьками – тобто інвестувати в доступне житло, достойну зайнятість, оплачувані декретні відпустки, доступ до якісних репродуктивних послуг.

У порівнянні з 2023 роком, народжуваність зменшилася на 5,7% (на 10,71 тис.), а смертність знизилася лише на 0,2% (на 1,15 тис.). У другому півріччі 2024 року в Україні спостерігається покращення демографічних показників: кількість народжень зросла на 1,6% – до 89,02 тис., а число смертей зменшилося на 2,7% – до 244,12 тис.

Водночас доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун висловлює скептицизм щодо ідеї покращення демографічної ситуації в Україні за рахунок мігрантів. На його думку, їхня присутність не зможе суттєво вплинути на загальну чисельність населення.