Не хотіла поминок, прощань та могили: від чого померла і де похована українська режисерка Муратова

Кіра Муратова зробила великий внесок в історію кінематографа, попри те, що радянська влада забороняла її кінострічки та вимагала вирізати окремі фрагменти. Український режисер ніколи не опускала руки, займалася улюбленою справою, але нестандартно говорила про свою смерть.

"Телеграф" вирішив дізнатися, від чого померла Кіра Муратова і де похована, сьогодні, 6 червня, відзначається річниця її смерті. Ми дізналися деякі факти із життя режисера.

Кіра Муратова — що про неї відомо

Кіра Муратова народилася 1934 року в Румунії, а після школи вирушила до Москви, де закінчила режисерський факультет ВДІКу. Бувши студенткою, вона дебютувала в кіно як сценарист, режисер і актриса.

1961 року Кіра почала працювати на Одеській кіностудії, де зняла фільм "Наш чесний хліб". Першими її самостійними кінострічками стали "Короткі зустрічі" та "Довгі проводи" та останній фільм наробив багато галасу, радянська влада заборонила його транслювати. Кінострічку побачили лише під час Перебудови.

Не менш скандальним виявився фільм "Серед білого каміння", з яких вирізали фрагменти, неугодні владі, після чого навіть відмовилася вказувати своє ім’я в титрах.

Але режисер не опускала руки та продовжила займатися улюбленою справою. Її стрічки "Зміна долі" та "Астенічний синдром" також привернули широку увагу, оскільки в них було зроблено акцент на гострі соціальні теми.

Після розпаду СРСР Муратова здобула творчу свободу і за свій внесок у розвиток кінематографа була відзначена багатьма нагородами. Зокрема, вона стала лауреаткою премії імені Олександра Довженка та премії "Жінка III тисячоліття".

Від чого померла Кіра Муратова і де похована

У 2012 році режисер заявила, що йде з кінематографа. Останні роки Кіра Муратова жила в Одесі та практично не з’являлася на публіці. А 6 червня 2018 року вона померла на 84-му році життя внаслідок тривалої хвороби.

За життя вона заповідала, щоб її тіло кремували, а похорон був скромним і на них були присутні тільки рідні та близькі. Останнє бажання режисера було здійснено. Поховали Муратову на Новогородському цвинтарі в Одесі.

Відомий режисер неодноразово казала, що не хоче, щоб її пам’ятали. Кіра хотіла, щоб після неї залишилися лише її фільми.

"Мені не подобається, щоб мене відкривали, як консервну банку, і дивилися, що всередині, — зізналася якось Кіра Георгіївна. — Хай буде загадка. От була така, зникла. Взагалі на смітник викинули труп: ні хреста, нічого. А фільми є. Декому подобаються, а більшості — ні…".

Також Муратова була проти, щоб після її смерті про неї знімали документальне кіно, а усі свої щоденники вона планувала знищити.

"Щоденники й все, що колись писала, хочу спалити, знищити. І попіл мій розвійте, роздмухайте і на смітник мене викиньте, віддайте в зоопарк на поживу звірам. Хочу, щоб від мене залишилися тільки фільми — і все", — говорила Кіра.

Російська актриса Рената Литвинова була присутня на її похороні й зазначила, що вони пройшли, як і заповідала Кіра, — без промов, запрошених, прощань і поминок, оскільки вона це ненавиділа.

"Вона хотіла, щоб її спалили й не було могили. Це був найсвітліший похорон у моєму житті. Все було так, як вона хотіла. Навіть у своєму похороні вона була найкрутіша", — сказала Рената.

"Телеграф" писав раніше, як виглядає могила українського режисера Романа Віктюка. Він жив у Росії, але не захотів бути там похований.