Недооцінені науково-фантастичні фільми 80-х, які варті повторного відкриття

Кіно 1980-х стало плідним часом для наукової фантастики та подарувало нам низку беззаперечної класики, яка назавжди змінила обличчя жанру. Але поки Дарт Вейдер розповідав Люку, що він його батько, Термінатор Т-800 полював на Сару Коннор, а Марті Мак-Флай опановував управління футуристичною DeLorean DMC-12, ціла низка талановитих sci-fi стрічок пройшла повз широке коло глядачів непоміченою. Ми вирішили виправити це прикре непорозуміння та розповідаємо про найбільш недооцінені науково-фантастичні фільми 80-х. Комусь вони дозволять здійснити ностальгічну подорож у часі, а для інших, можливо, стануть справжнім відкриттям.

«Останній зоряний боєць» / The Last Starfighter

Рік виходу: 1984
Режисер: Нік Касл
Рейтинг IMDb: 6.7

Фантастичний бойовик «Останній зоряний боєць» має все, за що ми любимо фантастику 1980-х років. Тут є летючі машини, бластери, іншопланетяни на будь-який смак та епічні космічні битви. В центрі сюжету звичайний підліток Алекс Роган, який живе в трейлерному парку та весь вільний час проводить граючи в скроллінг-шутер «Зоряний боєць» на аркадному автоматі.

Одного дня хлопець набирає рекордну кількість очок, після чого дивний чоловік у футуристичному автомобілі пропонує йому проїхатись. Дорогою він повідомляє, що насправді є замаскованим іншопланетянином Центаурі та розробником гри, яка існує лише для того, щоб виявляти та вербувати найкращих пілотів для винищувачів Райланскої зоряної федерації.  

Спочатку Алекс, як і його зірковий попередник Люк Скайвокер, не розуміє чому саме він повинен рятувати Галактику. Але коли шпигуни войовничих Ко-данців відкривають на нього охоту в рідному місті, вирішує приєднатися до флоту федерації. Разом з дружнім рептилоїдом на ім’я Гріг герой вступає у битву з завойовниками, щоб захистити Землю та тисячі інших населених планет.

У 2018 році з’явилася інформація, що колишній головний редактор американського журналу PC Gamer і сценарист стрічки «Бунтар Один» Гері Вітта працює над сиквелом класичного фільму «Останній зоряний боєць». Він також поділився концепт-артами, на яких зображені добре знайомі фанатам космічні винищувачі, та розповів, що новий фільм буде продовженням оригінальної історії, а не її переробкою.

«Ворог мій» / Enemy Mine

Рік виходу: 1985
Режисер: Вольфганг Петерсен
Рейтинг IMDb: 6.8

У всесвіті фільму «Ворог мій» теж триває кривава галактична війна. Але на цей раз рептилоїди драки є не союзниками, а головними ворогами людства. Військовий пілот Вілліс Е. Девідж ненавидить інопланетних противників не менше, ніж його побратими. Але коли зазнає аварії та залишається на пустельній планеті вдвох зі збитим ним пілотом драків, розуміє: розбіжності, які розділяють їх, можуть дати обом сили вижити.

Щоб вціліти на поверхні небезпечної планети колишнім ворогам доводиться співпрацювати. Зрештою вони навіть стають друзями. Девідж залишається піклуватися про дитину драка після того, як двополий іншопланетянин помирає під час пологів. А потім ризикує своїм життям, щоб врятувати маленького ящера від работорговців.

«Ворог мій» був холодно прийнятий критиками в США, але став неймовірно популярним в СРСР, як один з найперших фантастичних західних фільмів, показаних у кінотеатрах. Продуманий сценарій робить фільм зворушливою розповіддю про людей, які долають свої відмінності, а його антивоєнне висловлювання у 2025 році виглядає не менш актуальним, ніж сорок років тому.

Видання Screen Rant наголошує, що попри касовий провал Enemy Mine став визнаною класикою 1980-х років і одним з фантастичних фільмів, які змогли надовго захопити уяву глядачів. А також повідомляє, що відзначена преміями Г’юго та Локус новела американського письменника Баррі Брукса Лонґ’єра «Ворог мій» невдовзі отримає нову екранізацію.

«Робот Джокс» / Robot Jox

Рік виходу: 1989
Режисер: Стюарт Гордон
Рейтинг IMDb: 5.5

У постапокаліптичному майбутньому Земля спустошена світовою війною. Повітря токсичне, і для дихання на вулиці потрібні маски. Це змушує уряди відмовитись від вирішення суперечок військовим шляхом і згадати давні лицарські часи. Тепер всі конфлікти між країнами вирішуються поєдинком гігантських людиноподібних роботів (Mecha), якими керують їхні кращі бійці.

Після виходу на екрани «Трансформерів» і «Тихоокеанського рубежу» візуальні ефекти стрічки вже не справлять такого враження, яке глядачі отримали у 90-х. Але треба зазначити, що майже всі моделі були створені вручну, а замість рендерингу на комп’ютері знімальна команда виконувала роботів-аніматроніків та кропітку покадрову анімацію.

Заслуговують на увагу й фантастичні ідеї, що лежать в основі фільму. Від навіяної «холодною війною» 80-х постапокаліптичної політики, до штучно створених пілотів-клонів і концепції, що майбутнє могло б виглядати кращим, якби люди з різних країн припинили воювати та почали працювати разом заради спільного блага.

«Життєва сила» / Lifeforce

Рік виходу: 1985
Режисер: Тоуб Гупер
Рейтинг IMDb: 6.1

Фантастичний фільм, заснований на романі англійського письменника Коліна Вілсона «Космічні вампіри», с перших хвилин захоплює глядачів своєю передумовою. Згідно з нею, екіпаж човника «Черчилль», який у 1986 році вирушає у дослідницьку місію до комети Галлея, знаходить у газовому хвості «злої зірки» космічний корабель довжиною… 240(!) кілометрів.

Позбавлені через перешкоди радіозв’язку контакту з керівництвом, астронавти вирішують не втрачати свій шанс, який випадає раз у 76 років (періодичність комети Галлея), та переходять на борт загадкової циклопічної споруди. Там четвірка дослідників знаходить висохлі рештки схожих на гігантських летючих мишей істот і три саркофаги з ідеально збереженими гуманоїдними тілами.

За місяць «Черчилль» повертається на орбіту Землі, але не відповідає на повідомлення. Рятувальна місія виявляє, що екіпаж загинув під час пожежі. Водночас саркофаги з похованими у них іншопланетянами дивним чином залишились неушкодженими і їх доставляють у Європейський центр космічних досліджень. Перед розтином одна з прибульців — зваблива позаземна вампірка раптово прокидається та починає поглинати життєву силу навколишніх людей. Це викликає справжню епідемію вампіризму та змушує уряд Великої Британії запровадити воєнний стан.

Цікаво, що породжені готичною літературою XIX століття вампіри й досі продовжують впевнено крокувати сторінками науково-фантастичних романів. Так у номінованому на премію Г’юго романі Пітера Вотса «Сліпобачення» (Blindsight) космічним кораблем землян керує генетично відновлений вампір. Блискавичні рефлекси та гострий розум роблять його ідеальним лідером у надзвичайних ситуаціях, а вроджений страх людей перед вампірами дозволяє живому мерцю підтримувати на борту зорельота залізну дисципліну.

«Пригоди Бакару Банзая у 8-му вимірі» / The Adventures of Buckaroo Banzai Across the 8th Dimension

Рік виходу: 1984
Режисер: Волтер Дач Ріхтер
Рейтинг IMDb: 6.2

За 26 років до появи на екранах генія, мільярдера, плейбоя та філантропа Тоні Старка майбутній «Робокоп» Пітер Веллер зіграв видатного у всіх сенсах нейрохірурга, фізика, майстра бойових мистецтв і рок-зірку Бакару Банзая. Син японця та американки з дивним ім’ям не отримав у спадок корпорацію та не очолив шпигунське агентство, але його здобутки вражають не менше. Навіть президент США не соромиться звертатися до Банзая за порадою, а названий на його честь дослідницький центр робить проривні наукові відкриття, за якими з заздрістю спостерігає уся Галактика.

Одна з його останніх розробок — автомобіль, оснащений так званим сейсмоприскорювачем, який дозволяє об’єктам вільно проходити крізь тверду речовину. Банзай особисто випробовує новинку, проїжджаючи на ній крізь гору, та опиняється у восьмому вимірі. Крім репортерів і представників ВПК за цим видатним експериментом уважно спостерігає замаскований космічний корабель лютих іншопланетян лектроїдів з Планети 10, які лише чекають приводу розпочати світову війну.

«Пригоди Бакару Банзая» — одна з тих фантастичних комедій, які найбільше поляризують глядачів. Когось її саркастичний гумор і безліч посилань на книги та серіали змусять всі півтори години безперервно сміятися, а когось залишить з єдиним питанням: «що це взагалі було?» Стрічка провалилася в прокаті, але згодом стала культовою серед гіків, за її мотивами були створені комікси та відеогра, а суперечки навколо деталей сюжету на фанатських сайтах тривають й донині.

«Флеш Гордон» / Flash Gordon

Рік виходу: 1980
Режисер: Майк Ходжес
Рейтинг IMDb: 6.5

Галактичний імператор Мін Безжальний вирішує знищити все живе на Землі. Після низки руйнівних ураганів і землетрусів він змушує Місяць зійти з орбіти. І поки речники NASA вперто заперечують, що відбувається щось надзвичайне (згадався «Не дивіться вгору»), лише божевільний вчений Ганс Зарков розуміє, що планета піддається атаці з космосу. Щоб визначити справжню причину катаклізму, він вирушає у подорож на власноруч збудованому космічному кораблі, пасажирами якого випадково стають спортсмен та шукач пригод Флеш Гордон і його постійна супутниця Дейл Арден.

Космічна опера «Флеш Гордон» стала екранізацією серії популярних коміксів, що виходили у 1930-х роках. Цікаво, що фільм через численні затримки вийшов після «Нової надії». Але саме мальовані історії про Флеша Гордона та засновані на них вінтажні серіали стали головним натхненням Лукаса при створенні ним «Зоряних війн». При цьому шанувальників пригод у далекій-далекій галактиці картина має всі шанси розчарувати. Вірна естетиці оригінального коміксу, вона радше нагадує яскраву космічну казку з дивними декораціями та чудовим оперним саундтреком від гурту Queen.

«Вони живуть» / They Live

Рік виходу: 1988
Режисер: Джон Карпентер
Рейтинг IMDb: 7.2

У творчому доробку майстра жахів режисера Джона Карпентера чимало фантастичних фільмів. Лише у 1980-х вийшли постапокаліптичний бойовик «Втеча з Нью-Йорка», фантастичний горор «Щось», драма про міжпланетне кохання «Людина з зірки» та заснований на відомій теорії змови «Філадельфійський експеримент».

Але порівняно з, наприклад, часто згадуваним «Щось» фільм Карпентера «Вони живуть» залишається кримінально недооціненим. Герой стрічки, безіменний бродяга, якого грає реслер Родді Пайпер, випадково знаходить незвичні сонячні окуляри. Крізь них він бачить моторошну правду про наш світ — більшою частиною планети керують іншопланетяни з черепами замість облич, які не дозволяють людям бачити справжню реальність і бомбардують їх підсвідомими телепатичними повідомленнями, змушуючи коритися своїй волі.

«Коротке замикання» / Short Circuit

Рік виходу: 1986
Режисер: Джон Бедем
Рейтинг IMDb: 6.6

Хоч «Чужий» і «Той хто біжить по лезу» на початку десятиліття вже встигли познайомити глядачів з цинічною концепцією «іржавого майбутнього», 1980-ті роки подарували нам цілу низку добрих фантастичних комедій, які 40 років поспіль зігрівають серця глядачів. Одна з таких кіноперлин — науково-фантастична стрічка «Коротке замикання» — розповідає про новітній прототип військового робота, який внаслідок влучання блискавки втрачає частину пам’яті та тікає від своїх творців.

Генерали занепокоєні, адже «тип № 5» має достатню вогневу міць, що зрівняти з землею пів міста. Але коротке замикання має несподіваний результат: в мікросхемах робота зароджується зерно свідомості, яке змушує його досліджувати навколишній світ. На вулицях міста механічний втікач зустрічає добродушну Стефані, яка приймає його за прибульця, але люб’язно запрошує до себе в будинок. Після низки кумедних пригод дівчина зустрічається з головним конструктором робота Ньютоном та переконує його, що бездушний механізм якимось дивом перетворився на розумну істоту.

Звісно військові не можуть залишити «непередбачуваного» робота у спокої. В їхні плани зовсім не входить, щоб інші машини для вбивства теж раптом почали дивитися телесеріали (привіт «Вбивцеботу») та милуватися метеликами. Проте «п’ятому» вдається інсценувати власне знищення та подібно Ріку Декарду успішно поїхати в захід сонця зі своїми друзями Стефані та Ньютоном.

«Політ навігатора» / Flight of the Navigator

Рік виходу: 1986
Режисер: Рендал Клейзер
Рейтинг IMDb: 6.9

Пригодницький фантастичний фільм «Політ навігатора» знайомить нас з 12-річним Девідом, який дорогою через ліс падає та непритомніє. Прийшовши до тями, він виявляє, що в його будинку живуть якісь чужі люди. Виявляється, що з моменту, коли герой пішов з дому, пройшло вже вісім років. При цьому сам він ні краплі не змінився та не пам’ятає, де був увесь цей час.

Зацікавлені дивним випадком вчені отримують у батьків Девіда дозвіл краще дослідити стан його здоров’я в лабораторії NASA. Але все летить шкереберть, коли слідуючи за голосом у своїй голові хлопчик потрапляє на борт керованого розумним комп’ютером «Максом» інопланетного корабля та вирушає на ньому у захопливу подорож навколо Землі.

«Воєнні ігри» / WarGames

Рік виходу: 1983
Режисер: Джон Бедем
Рейтинг IMDb: 7.1

Як і Алекс Роган з «Останнього зоряного бійця», старшокласник і хакер Дейв Лайтмен дуже любить комп’ютерні ігри. Одного разу він вирішує вкрасти ще не видані ігри з сайту розробників. Але щось йде не так і хлопець випадково отримує доступ до мережі комп’ютерів військового командування США, яка завдяки елементам ШІ здатна відстежувати ознаки початку ядерної війни та проводити симуляції її можливого перебігу.

Побачивши в меню пункт «Глобальна термоядерна війна», Дейв пропонує комп’ютеру зіграти. Він обирає керувати ракетами СРСР та задає цілі для атаки. Водночас на дисплеях військових NORAD це виглядає, як справжня спроба росіян розпочати Третю світову війну. Американські генерали поспіхом готують удар у відповідь. А відчайдушним спробам героя зупинити «гру» стають на заваді обмеженість військових і закладена у ШІ директива здобути перемогу за будь-яких обставин.

Примітно, що фантастичний трилер режисера «Короткого замикання» Джона Бедема призвів до несподіваних наслідків далеко за межами світу кіно. Згідно з інформацією The Guardian, одного червневого вечора 1983 року стрічку подивився президент США Рональд Рейган. Вже за п’ять днів він звернувся до голови Об’єднаного комітету начальників штабів та запитав: «Чи може хтось справді зламати наші військові комп’ютери?» Відповідь генерала шокувала всіх присутніх: «Пане президенте, проблема набагато гірша, ніж ви думаєте». Це стало першою спробою керівництва США посилити кібербезпеку країни.