Як вижити на зустрічі з Трампом: поради та рекомендації для успішної зустрічі з президентом США

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прийшов до Овального кабінету з листом-запрошенням від короля. Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса привів із собою двох чемпіонів з гольфу. Канадський прем’єр-міністр Марк Карні напередодні багаторазово відпрацьовував свою «elevator pitch» — коротку і яскраву промову, яку мав виголосити на зустрічі з президентом США, пише  Politico.

А вже цього четверга настала черга німецького канцлера Фрідріха Мерца. Напередодні свого першого візиту до Білого дому німецька преса не втрималася від порад: варто зіграти на їхній з Трампом спільній любові до гольфу.

Багато іноземних лідерів інвестують серйозні ресурси у ретельну постановку зустрічі віч-на-віч із президентом США.

Американські посадовці намагаються применшити їхнє значення, мовляв, «просто ще один світовий лідер у гостях», однак для гостей ставки — надзвичайно високі, як у внутрішній політиці, так і на міжнародній арені. Поводитися з імпульсивним американським президентом, схильним до імпровізацій і несподіваних маневрів, — окрема дипломатична наука.

«Як вижити на зустрічі з Трампом» — саме так, за словами одного вашингтонського лобіста, що консультує іноземні уряди, звучить назва неофіційного посібника, який став справжньою індустрією для консультантів, експертів із національної безпеки й урядових радників у Вашингтоні. Про це свідчать інтерв’ю з десятком дипломатів, посадовців і помічників, більшість з яких погодилися говорити лише на умовах анонімності.

Навіть президент України Володимир Зеленський та його команда, за словами трьох працівників Конгресу та ще двох обізнаних осіб, готувалися до зустрічі з Трампом особливо ретельно. Вони пройшли щось на кшталт прискореного курсу «Трамп 101» ("базові знання про Трампа"), прослухавши ключові поради від республіканців на Капітолійському пагорбі.

Втім, як ми знаємо, під час тієї знаменитої зустрічі ситуація вийшла з-під контролю — і стала джерелом додаткової тривоги для інших світових лідерів, яким належало пройти через нове реаліті-шоу президента Трампа: імпровізовану сесію знайомства в Овальному кабінеті, у присутності міністрів, преси та під прицілом телекамер.

«Зустріч Зеленського стала моментом, коли все пішло не так, — згадує один із високопоставлених працівників Конгресу США, який брав участь у підготовці до того візиту. — Усі побачили, через яке публічне мінне поле їм доведеться пройти. Постало запитання: як уникнути катастрофи, в яку втрапив Зеленський?»

Втім, для багатьох іноземних лідерів це не новина — вони вже бачили, як діяв Трамп під час першого президентського терміну. Але прагнення догодити майстрові публічного шоу, який може миттєво перейти від чарівності до агресії, значно посилилися після його повторного вступу на посаду в січні. Нині Трамп виглядає значно впевненіше й менш стримано.

«Зустріч Зеленського стала уроком для всіх. Без жодних сумнівів, усі дуже уважно її вивчали», — зазначає один з американських радників, який консультує українську сторону щодо управління відносинами зі США.

Новий прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба — другий глава держави, запрошений до Білого дому після інавгурації Трампа, — готувався до візиту в лютому, вивчаючи інфографіку про Японію як найбільшого іноземного інвестора в США. Його команда також моделювала можливі вимоги, які Трамп міг би висунути. Коли журналісти запитали Ішібу про його враження, він відповів через перекладача, що через телевізійну кар’єру Трамп здавався йому «загрозливим», але у спілкуванні віч-на-віч виявився «впливовим» і «щирим».

Канадський прем’єр Марк Карні, який ще навесні привів свою Ліберальну коаліцію до несподіваної перемоги, критикуючи Трампа за «риторику 51-го штату», перед травневою зустріччю консультувався як з офіційними радниками, так і з неформальними порадниками. Один з них, який говорив на умовах анонімності, порадив Карні звести своє послання до двох-трьох лаконічних фраз і повторювати їх упродовж розмови.

«З Трампом важливо мати одну головну фразу — максимум дві чи три, — зазначив радник. — І не потрібно говорити багато. Краще дайте йому говорити».

Карні дотримався порад, підкресливши, що «Канада не продається», але водночас нагадав, що обидві країни «сильніші, коли діють разом». Цей підхід спрацював: Трамп похвалив вступну заяву, а згодом назвав розмову «чудовою зустріччю без напруги».

Ці самі поради отримав і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре перед своїм візитом наприкінці квітня.

«Причина, чому зустріч Зеленського провалилася, в тому, що він намагався говорити як рівний, — зазначив радник. — А це на таких зустрічах — не дозволено».

Втім, ризик може окупитися. Після зустрічі з Карні Трамп перестав жартувати про «придбання Канади» як 51-го штату. Президент Фінляндії Александер Стубб, який у березні прибув до Мар-а-Лаґо виключно для гри в гольф із Трампом, згодом домігся зміни рішення США й погодження на купівлю фінських криголамів.

Президент ПАР Рамафоса теж намагався встановити контакт через гольф і взяв із собою зірок Ретіфа Гусена й Ерні Елса. Але його зустріч виявилася напруженою: Трамп загасив світло в кабінеті, привіз телевізор і вмикнув анонімне відео з нібито масовими похованнями білих фермерів — як «доказ» вигаданої «геноцидної кампанії» у ПАР. Рамафоса мусив виправдовуватись, не підтверджуючи і не спростовуючи побачене, й уникав прямої критики Трампа. Але, на відміну від Зеленського, зумів уникнути скандалу.

Браян Клоу, колишній головний радник прем’єра Джастіна Трюдо під час першого президентства Трампа та початку торговельної війни, виклав свою формулу:

«Навіть якщо Трамп скаже щось абсурдне, треба обирати — чи вступати в суперечку. Іноді це неефективно, особливо в довгостроковій перспективі».

Іншими словами: не повторюй долю Зеленського.

Ще одна його порада: важливі не лише слова, а й тон.

«Потрібно підготуватися до атмосфери, яку ви хочете створити. Це може бути не менш важливим, ніж зміст розмови», — каже Клоу.

Також варто завчасно зателефонувати в Білий дім, щоб зрозуміти порядок денний, додав він: «Це може справді вплинути на те, як пройде зустріч».

Але, попереджає Клоу, навіть найкраща підготовка не гарантує успіху — йдеться ж про президента, відомого своєю непередбачуваністю. Наприклад, у березні Трамп раптово згадав майже забутий прикордонний договір 1908 року й почав міркувати про стирання кордону між США та Канадою. Трюдо довелося імпровізувати й відвести тему.

Тож який головний висновок?

«Будьте обережні», — радить Клоу всім, хто входить в Овальний кабінет. — «Це шоу Трампа, і ви мусите дати йому його провести».