/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F104%2F6ecb7bdc9c5214a426829e9469d0a466.jpg)
Стамбул-2: Трамп дав Путіну ще два тижні — чи припинять США "дружити" з Росією
Другий президентський термін не є винятком, особливо коли йдеться про Росію та Путіна.
В середу, 28 травня, Трамп знову заявив, що знадобиться приблизно півтора-два тижні, щоб з’ясувати, чи не обманює його Путін.
Якщо обманює, президент США пообіцяв «відреагувати трохи інакше».
Проте чи будуть це нові санкції, Трамп не сказав, зауваживши, що не хоче цим зірвати можливу угоду з Росією.
Але про два-три тижні, як і про близькість угоди з Кремлем, яку Трамп не хоче зірвати запровадженням нових санкцій, він каже вже протягом квітня-травня.
І Путін, який тягне час, успішно цим користується.
Зараз, за словами Кіта Келлога, спецпредставника Трампа по Україні, США очікують від Росії її письмової позиції, яку в Кремлі називають «меморандумом» щодо припинення вогню.
Свій документ Київ уже передав і до Вашингтона, і до Москви.
Тож міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Кремль зробити теж саме, а не чекати на понеділок.
Бо саме в понеділок, 2 червня, голова МЗС РФ Сергій Лавров пропонує провести другий раунд переговорів у Стамбулі.
Чи відбудеться ця зустріч? І, що найголовніше, чи очікувати від Трампа запровадження нових санкцій проти Росії за півтора-два тижні? Читайте в матеріалі ТСН.
Економіка Росії: Трамп дав Путіну ще один шанс.
У середу, 28 травня, під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський висловив сподівання на закінчення війни в червні 2026 року, бо саме наступного року російська економіка почне відчувати сильну дію санкцій.
Водночас, за словами українського президента, адміністрація Трампа чекала (й, вочевидь, продовжує чекати — Ред.) на поступки з боку Кремля, тому й не запроваджує нових санкцій.
До того ж у США та Європі є ті, хто вважають, що нові санкції закриють вікно для діалогу з Москвою.
Дійсно, західні економісти вже давно кажуть, що російська економіка постане перед серйозними проблемами саме наступного року.
І, як не дивно, розв’язана Трампом світова торгова війна, яка спровокувала зниження цін на нафту, це прискорила.
До того ж, як додають експерти, якби США запровадили ще жорсткіші санкції проти російських банків і «тіньового» флоту та посилили водночас відстеження випадків обходу вже чинних санкцій, це б могло мати ще більший вплив на можливість Кремля продовжувати війну.
«Російська економіка в біді.
Якщо ціна нафти впаде нижче $50, це вплине на них.
Додаткові санкції також змусять покупців (нафти — Ред.) відвернутися від них.
І знадобиться деякий час — близько шести місяців, — щоб це позначилося на полі бою.
Тож час не на боці Росії.
І якщо ми почнемо тиснути на них зараз, це, мабуть, буде найкращою можливістю змусити Путіна до реального компромісу», — сказала в коментарі для Bloomberg виконавча директорка Інституту Маккейна при Університеті Аризони Евелін Фаркас.
Як пише Bloomberg, перші майже з 200 танкерів, які в січні цього року санкціонувала ще адміністрація Байдена, знову перевозять російську нафту до Індії.
До того ж у тексті «Напруженість у Балтійському морі: чи здатне НАТО протистояти Путіну та запобігти ще одній війні» ТСН.
ua уже писав, що навіть попри світове падіння цін на нафту, дружнє ставлення адміністрації Трампа до Росії, небажання США запроваджувати нові санкції та припинення нагляду за дотриманням уже чинного санкційного режиму Росія продовжує отримувати необхідні їй нафтодолари для продовження війни проти України.
Проте міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, який цими днями був у Вашингтоні і мав зустріч із держсекретарем США Марко Рубіо, заявив, що Путіну треба готуватися до нових санкцій у разі подальшої відмови від безумовного припинення вогню.
За його словами, Дональд Трамп вклав багато особистого політичного капіталу, щоб привести Путіна за стіл переговорів.
«Але Путіна там немає.
Сподіваюся, що наступного тижня у Стамбулі відбудуться переговори.
Але Росія має бути готова до переговорів, особливо до безумовного припинення вогню, без жодних попередніх умов.
Зеленський готовий це зробити.
Європа, Німеччина, як європейська країна, разом зі США мають чітку позицію, що зараз нам потрібні ці переговори без жодних попередніх умов, щоб цю війну можна було припинити», — сказав Йоганн Вадефуль у коментарі CNN.
Стамбул — раунд-2: Росія просто тягне час.
У середу, 28 травня, очільник російського МЗС Сергій Лавров запропонував провести другий раунд переговорів з Україною у Стамбулі в понеділок, 2 червня, додавши, що Москва розробила меморандум, де викладена її позиція щодо «надійного подолання першопричин» цієї війни.
Водночас заздалегідь направити цей документ до Києва та Вашингтона у Кремлі відмовляються, звинувачуючи Україну в тиску.
«Росія якраз і запропонувала в понеділок зустрітися у Стамбулі та розпочати обговорення цих проєктів.
Тому вимагати негайно (надати російський меморандум — Ред.) — це все неконструктивно.
Тут можна або підтверджувати готовність продовжувати переговори, або робити протилежне», — заявив у четвер, 29 травня, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.
Київ уже публічно погодився взяти участь у другому раунді переговорів у Стамбулі в понеділок, 2 червня, проте за однієї умови: за словами міністра оборони України Рустема Умєрова, Росія має передати свій «меморандум», що вона й обіцяла зробити одразу після обміну полонених у форматі «1000 на 1000», який закінчився в неділю.
Дії Путіна зрозумілі — він просто тягне час, адже всі умови, викладені в російському «меморандумі», вже давно відомі.
ua, посилаючись на публічні коментарі самого Путіна, вже неодноразово писав про них: зупинення мобілізації в Україні та постачань західної зброї Києву; відмова України від членства в НАТО та постійний нейтральний статус; вихід Сил оборони України з чотирьох українських областей — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької, які Путін ще у вересні 2022 року незаконно записав до конституції РФ, проте російська армія їх повністю не контролює тощо.
Проте й це не щось нове.
Росія вже давно лобіює розмороження хоча б частини активів ЦБ РФ.
А щодо відміни декларації Бухарестського саміту НАТО 2008 року, де Україна та Грузія отримали обіцянку щодо майбутнього вступу, про це ще наприкінці січня цього року говорив заступник голови МЗС РФ Олександр Грушко.
Києву та багатьом іншим європейським столицям уже давно зрозуміло, що з усіма цими «меморандумами» і «Стамбулами» Путін просто тягне час, щоб Трамп не вийшов з переговорного процесу.
Проте ціль Кремля — капітуляція України — не змінилася, що й відображено в усіх цих шизофренічних і нереалістичних вимогах.
Та чи зрозуміє це Трамп?.
У середу, 28 травня, президент США вкотре заявив, що Путін «грається з вогнем».
Але до запровадження нових санкцій проти Росії Трамп наразі неготовий.
Два тижні тому він уже підштовхнув Україну до перших за понад три роки переговорів з Росією у Стамбулі.
Проте встановлення режиму припинення вогню це не наблизило.
Трамп може знову підштовхувати Україну погодитися на другу зустріч з росіянами у Стамбулі.
Але без реального тиску Вашингтона на Москву результатів не буде.
Багато американських медіа цими днями пишуть про зростання тиску Конгресу США та радників Білого дому на Трампа і його команду нарешті запровадити нові санкції проти Росії, посилаючись на законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема (якого вважають близьким до Трампа) та сенатора-демократа Річарда Блюменталя.
Документ передбачає запровадження 500% тарифу на товари, імпортовані з країн, що купують російську нафту, газ тощо.
Але це нереалістичний сценарій.
Як Трамп, який уже скасував запроваджені ним же 145% мита на китайський експорт, а Китай є одним з найбільших покупців російської нафти після Індії, може накласти 500% тарифи на китайські товари?.
Та це не означає, що до цього законопроєкту заборонено вносити поправки.
До того ж тиск американських медіа та Конгресу на Білий дім дійсно зростає.
Проте, за численними витоками, Трамп упевнений, що США та Росія зможуть торгувати і співпрацювати в економічній сфері.
Треба лише призупинити війну Росії проти України будь-якою ціною, навіть ціною поступок з боку України.
Проте ключові європейські столиці — на боці Києва.
В середу, 29 травня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який напередодні мав зустріч із Володимиром Зеленським у Берліні і ФРН тепер вкладає у виробництво українського озброєння 5 млрд євро, відповів віцепрезидентові США Джею Ді Венсу, за що стоїть Європа:.
«У нас є не просто якась відповідь.
У нас є найсильніша й найкраща відповідь, яку тільки можна уявити, а саме: ми в Європі стоїмо за те, що протягом століть, через численні випробування й катастрофи ми разом усвідомили, розвинули, досягли і за що боролися: переконання, що свобода і демократія — це цінності, які варті того, щоб за них твердо стояти, і, якщо буде потрібно, боротися за їхнє збереження».

