/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F5a92dcbcde8af2544e18a6c10ac35054.jpg)
Під загрозою три області України: куди Путін спрямує літній наступ окупантів
Росія готується до посилення літнього наступу з високими амбіціями щодо Донбасу та маневрами відволікання на півночі.
Водночас ворог стягує війська до Сумщини й Харківщини та прагне перетнути адміністративний кордон Дніпропетровської області.
Яку «програму мінімум» та «програму максимум» переслідує Кремль і наскільки ці плани реалістичні — читайте далі в ексклюзиві TSN.
Росія готує на літо масштабний наступ у Донецькій області з одночасним тиском на північ Сумщини та Харківщини, пише видання The Washington Post.
За даними ЗМІ, пріоритетом для Кремля залишається захоплення всієї Донецької області, зокрема Костянтинівки та Покровська.
Наразі Росія контролює близько 70% цього регіону.
Одночасно з головним наступом на Донеччині Росія планує здійснити менші атаки вздовж кордону Сумської та Харківської областей.
Медіа повідомляє, що Росія перекинула сюди 125 тисяч військових.
Мета цих атак — посилити тиск на українські війська, відволікти та розпорошити їхні ресурси, змусивши утримувати значні сили на північному сході.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами 27 травня повідомив, що російські війська продовжують постійні наступальні дії, проте масштабну операцію їм провести не вдалося.
Зокрема, росіяни не змогли здійснити значне накопичення військ на Сумському напрямку завдяки діям українських сил.
Глава держави зазначив, що попри певні проблеми на Покровському напрямку та поблизу Костянтинівки українські війська мали успіхи на полі бою.
За останні дві доби їм вдалося відтіснити ворога на 4 кілометри від Костянтинівки.
Це свідчить про те, що російські сили не можуть повністю зняти війська з Покровського напрямку, як і не змогли перекинути достатньо сил для захоплення Покровська.
Зеленський наголосив, що Україна робить відповідні кроки на Курщині, де ЗСУ, вийшовши з одного напрямку, увійшли на інший.
За його словами, там є «хороші напрацювання».
Нарощування сил і стратегічні цілі РФ.
Зеленський підтвердив, що на Сумському напрямку Росія накопичує війська, чисельність яких перевищує 50 тисяч, проте ЗСУ мають там успіхи.
Як приклад, він навів захоплення 8 полонених у районі Тьоткіно.
Зустріч із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генштабу Анатолієм Гнатовим підтвердила, що обмінний фонд поповнюється, що є дуже важливим для України.
Зеленський зазначив, що диверсійні операції російських сил на Сумщині тривають, і Україна дає адекватні відповіді.
Російські війська прагнуть перетнути адміністративний кордон Дніпропетровської області, але поки їм це не вдається.
Так само вони не припиняють спроб захопити Покровськ.
Луганська й Донецька області залишаються стратегічними цілями Росії, які були поставлені ще 2014 року.
Щодо Сумського напрямку Зеленський повідомив, що найбільші та найсильніші війська РФ зараз зосереджені на Курському напрямку з метою витіснення українських сил з Курщини та підготовки наступальних дій на Сумщину.
Це має на меті створення так званої «буферної зони» глибиною в 10 кілометрів вглиб України.
Проте, на думку президента, Росія розуміє, що їй не вистачає можливостей для реалізації цих планів.
Військові «фантазії» Росії.
Володимир Зеленський також прокоментував інформацію щодо Запорізького напрямку, зазначивши, що цілі росіян залишаються незмінними.
Він викрив «фантазії» деяких російських представників щодо наступальної операції на Херсонщині з форсуванням річки.
Зеленський підкреслив, що такі дії абсолютно неможливі, особливо з урахуванням величезних втрат, які потягне за собою подібна операція.
На його думку, про наступ у Херсонській області кажуть «ті, кому однаково, скільки людей там загине».
Заяви Росії про «обвал фронту».
Російські війська накопичують сили в Курській і Бєлгородській областях, водночас вони ведуть бої у прикордонних районах Сумщини та Харківщини.
За словами керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, Сили оборони України були готові до цих дій ворога.
Вся активність росіян, за його словами, супроводжується агресивною пропагандою, яка поширює неправдиві твердження про «обвал фронту» та нібито спроможність окупантів «заглибитися ледь не на 50 кілометрів» вглиб території України.
Коваленко наголошує, що ці заяви не відповідають дійсності та реальним можливостям російських військ.
Коваленко наголосив, що українська оборона є достатньо щільною.
Російська пропаганда, як і раніше, «роздмухує» можливості своїх військ, щоб приховати реальний стан речей.
Аналогічна ситуація спостерігалася рік тому під час подій у Вовчанську, коли ворог також розповсюджував заяви про наступ на Харків.
Попри те, що бої в прикордонних районах є важкими через значну концентрацію ворожих сил, Коваленко підкреслив, що можливості росіян далеко не такі, як їх озвучують російські воєнкори.
За його словами, самі ці воєнкори також усвідомлюють реальний стан справ.
Перспективи російського літнього наступу.
Офіцер з психологічної підтримки, інструктор ВШК імені Євгена Коновальця на позивний «Слон», який зараз перебуває на Харківському напрямку, в коментарі ТСН розповів, якими можуть бути перспективи російського літнього наступу.
Він вважає, що російські війська намагатимуться виконати програму мінімум з надією наблизитися до виконання програми максимум.
Програма мінімум зводиться до збільшення захоплених українських територій.
Конкретніше росіяни, на його думку, прагнутимуть «дотиснути» Покровськ і Часів Яр.
У разі успіху вони, ймовірно, спробують просунутися на Костянтинівку, а після Покровська — на Дружківку.
Безумовно, кульмінацією реалізації цієї програми, каже військовий, є захоплення всієї Донецької області.
Хоча російські війська вже підійшли впритул до території Дніпропетровської області, військовий зазначає, що навіть їхнє проникнення вглиб області не матиме суттєвого військового значення.
Спроби створити «буферну зону» в Харківській і Сумській областях уже ведуться, але, на його думку, російське військове командування не розраховує на значні успіхи в цьому напрямку.
Отже, програма-мінімум Росії на цей рік — це повний контроль над Донецькою областю та створення хоч якихось плацдармів у Дніпропетровській, Сумській і, можливо, Харківській областях.
Однак ці плацдарми, на думку військового, матимуть винятково політичний ефект, оскільки російські генерали навряд чи розраховують на щось суттєве.
Він також заперечує можливість висадження десанту на правий берег Дніпра біля Херсона, захоплення Запоріжжя або глибокого просування на Дніпропетровщині.
Стан армій та обмежені можливості.
Офіцер наголосив, що як українська, так і російська армії не мають достатніх сил для досягнення значних результатів.
Російська армія має обмежену кількість артилерійських снарядів, хоча звикла до їх грандіозного розходу.
У них суттєво зменшилася кількість бронетехніки, а якість більшості особового складу є дуже низькою.
Російські солдати часто воюють через штрафну дисципліну, що призводить до того, що командири не шкодують своїх підлеглих, не приділяють уваги їхній підготовці та майже ніколи не організовують евакуацію поранених.
Таких солдатів використовують у великій кількості в «тупих» атаках, які часто взагалі не мають перспектив на успіх.
На запитання про можливість виконання росіянами «програми-максимум» військовий обережно зауважив, що сил «впритик».
Російські генерали, а особливо сам Путін, вважають, що сил вистачить, але неймовірно багато, за словами «Слона», залежить від України.
Ситуація в Покровську та Часовому Ярі є дуже складною, і фактично вже йде битва за Костянтинівку, та це не означає втрати позицій.
Навіть у найгіршому разі втрата Покровська та навіть Костянтинівки, на думку військового, не означатиме прориву фронту, розгрому української армії чи втрати всієї Донецької області.
На думку офіцера, росіяни можуть «продавити» фронт майже скрізь, де спробують, але ніде не можуть його прорвати.
Для досягнення навіть обмежених успіхів їм доводиться концентрувати майже всі свої сили: перекидаються кращі підрозділи (особливо дронарі), більшість поповнення та значно більше боєприпасів, зокрема артснарядів, КАБів і «Ланцетів».
Російські війська не можуть наступати з такими зусиллями на двох фронтах одночасно.
Негативно на дії росіян впливає те, що потреби «піару» часто домінують над військовою необхідністю.
Прикладами таких дій є спроби зайти до Дніпропетровської області або повністю вибити українські війська з Курської області.
Перспективи на Куп’янському напрямку та загрози з Білорусі.
Військовий також розповів, яку росіяни мають мету на напрямку, де він зараз перебуває.
Він вважає, що хоча наступ на Куп’янськ і Борову не дасть особливих військових перспектив, вдалий прорив до переправи через річку Оскіл дозволить росіянам досягти помітного медійного ефекту.
Це нівелювало б значну частину українських успіхів восени 2022 року.
До того ж росіянам буде легко закріпити свої досягнення, оскільки річка Оскіл не дозволить їм швидко розвивати наступ, але й Україні буде вкрай складно контратакувати.
Наразі така операція не проглядається, оскільки росіяни сподіваються досягти більших успіхів на інших напрямках.
Проте якщо у них залишаться сили або час на «останній удар», дуже ймовірно, що це буде саме на Борову.
Що стосується «програми-максимум» Росії, то вона виходить за межі суто військового протистояння.
Їхня мета — змусити Україну до капітуляції, і цього можна досягти лише завдяки факторам політичного та ідеологічного (навіть психологічного) характеру.
Перебіг бойових дій тут є важливим, але не остаточним.
Також «Слон» прокоментував ймовірність загрози з Білорусі, про яку говорив головнокомандувач Сирський.
Нагадаю, що восени відбудуться військові навчання «Запад-2025», де візьмуть участь країни ОДКБ, зокрема і збройні сили Росії.
Президент України також заявляв, що в Білорусі щось готується.
Однак є ризики, що це може стосуватися не так України, як країн Балтії.
За словами військового, великого наступу з Білорусі не буде, оскільки російським військам «нічим наступати».
Однак якщо вони спробують здійснити якесь невелике заходження до Чернігівської області (винятково з метою піару та психологічного тиску), то якісь локальні дії з боку Білорусі можливі.
Проте, наголошує він, нічого схожого на те, що було в лютому 2022 року, не очікується.
▶ На You.
Tube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Літо буде дуже важким! Злили новий план Путіна! під загрозою — ще три області!.
