Ворог просувається на Сумщині. Огляд фронту
Ворог просувається на Сумщині. Огляд фронту

Ворог просувається на Сумщині. Огляд фронту

Огляд буде вибірковим та коротким, станом на 28.05.2025.

1. Сумський напрямок

Противник продовжує активні наступальні дії у прикордонній зоні з метою розширення свого плацдарму на території Сумської області України, вводячи у бій низку додаткових сил та засобів, зокрема:

  • Штурмові підрозділи зі складу 155-ї окремої бригади морської піхоти (обрмп), а також 40-ї обрмп, 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та 30-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 72-ї мотострілецької дивізії (мсд) атакували у напрямку Єлизаветівка – Костянтинівка та Троїцьке – Володимирівка. У результаті їм вдалося повністю зайняти села Костянтинівка та Володимирівка, заглибившись на територію України по цім напрямкам на відстань від 2,2 до 3,5 км.

  • У районі раніше зайнятого противником населеного пункту Локня штурмові підрозділи зі складу 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) та 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) після інтенсивних атакуючих/штурмових дій у напрямку Локня – Юнаківка, зуміли просунутися в лісовій місцевості на південь від Локні в середньому на 200-300 метрів. Також підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) за підтримки підрозділів 41-го мсп 72-ї мсд просунулися на південь від села Олешня, в середньому на 400-500 метрів.

  • Своєю чергою, передові підрозділи 18-ї мсд противника продовжують активні спроби вийти на рубіж Новомиколаївка – Яблунівка, діючи у напрямку Біловоди – Яблунівка та Веселівка – Водолаги. ЗСУ досі утримують частину села Водолаги та південну частину Біловоди, подекуди навіть контратакуючи противника. Станом на 28.05. противнику суттєво просунутися з позицій, які він раніше займав на цьому напрямку, не вдалося. Зазначимо, що на напрямку Володимирівка – Новомиколаївка також фіксуються штурмові групи та підрозділи зі складу 9-го мсп та 150-го мсп 18-ї мсд.

Слід зазначити, що основу Курської групи військ противника, незважаючи на додаткове введення у її склад ряду мотострілецьких частин і підрозділів зі складу 18-ї мсд, 72-ї мсд та 200-ї омсбр, продовжують складати два з'єднання повітряно-десантних військ (пдв) противника – 76-та дшд та 106-та пдд, які діють на цьому напрямку практично у повному складі.

76-а дшд (104-й, 234-й та 237-й десантно-штурмові полки) та 106-й пдд (51-й, 119-й та 137-й парашутно-десантні полки, відповідно). Крім них, тут задіяні також підрозділи двох бригад морської піхоти – 40-ї та 155-ї обрмп, та окремі десантно-штурмові бригади пдв – 11-а та 83-а одшбр.

2. Лиманський напрямок

Після невеликої паузи (очевидно, у зв'язку з локальним перегрупуванням частини сил та засобів 144-ї мсд) війська (сили) 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника, посилені частиною сил 2-ї мсд 1-ї танкової армії (ТА), відновили активні наступальні дії з плацдарму на річці Чорний Жеребець. Зокрема:

  • У напрямку Липове – Карпівка атакували штурмові групи 1-го та 15-го мсп 2-ї мсд, зумівши за 2 доби просунутися на 1,2-1,5 км.
  • Крім того, штурмовим підрозділам 254-го мсп (144-ї мсд), найімовірніше, вдалося обійти село Зелена Долина з півдня та півночі, готуючись до його фінального штурму.
  • Також штурмовим групам зі складу 252-го мотострілецького полку 3-ї мсд, введених командуванням противника у бій в напрямку Катеринівка – Новий Мир, вдалося просунутися на захід від Новомихайлівки на відстань до 1-го км.

Судячи з усього, українське командування поки що не здатне подолати кризу на Лиманському напрямку через значну перевагу противника у чисельності штурмової піхоти, артилерії та інтенсивну підтримку російською авіацією дій своїх сухопутних військ.

Ворог, очевидно, не рахується з втратами і готовий ввести у бій на плацдармі сили і засоби, перегруповані сюди з інших напрямків, замість, по суті, знекровленої у попередніх боях 144-ї мсд 20-ї ЗВА.

Досить красномовним підтвердженням цієї думки є досить «рясна» поява у смузі 144-ї мсд, частин і підрозділів зі складу 2-ї мсд (1-ї ТА), 3-ї мсд (20-ї ЗВА), ряду підрозділів 4-ї танкової дивізії, також зі складу 1-ї ТА.

3. Покровський і Костянтинівський напрямки

Противник продовжує активно атакувати практично по всьому периметру свого тактичного прориву на північ від Воздвиженки, вводячи у бій низку додаткових сил та засобів. І хоча ці атаки та штурми з боку противника є досить наполегливими та інтенсивними, проте протягом останніх 2-х діб його успіхи тут досить обмежені, навіть на тактичному рівні. Зокрема:

  • Підрозділи 242-го мсп (20-а мсд 8-ї ЗВА) з приданим 1436-м мсп мобілізаційного резерву, продовжують вперто прориватися до села Зоря, як з боку Олександрополя, так і з боку Старої Миколаївки. Сторони тут активно атакують і контратакують одна одну, і фактично бої мають «зустрічний» характер. Поки що ворогу не вдалося закріпитися в Зорі, але вдалося просунутися на 600-800 метрів на захід від села та до 1 км на південь від нього.
  • У напрямку Новооленівка – Яблунівка та Олександропіль – Яблунівка передові підрозділи 255-го та 33-го мсп тій самій 20-ї мсд продовжували наступ, мали досить обмежений успіх, до 500 метрів обабіч дороги до Костянтинівки.
  • Підрозділи 150-ї мсд, введені у бій командуванням противника у зв’язку із тактичним успіхом в смузі 20-ї мотострілецької дивізії (102-й мотострілецький полк і 163-й танковий полк/тп) розширили (до 1 км) ділянку захопленої ними території на південь від села Попів Яр, куди їм вдалося прорватися 3 дні тому. На цьому ж напрямку, у напрямку Нова Полтавка – Шевченко Перше, у бік останнього просунулися штурмові групи зі складу 39-ї омсбр (68-й армійський корпус/АК), на відстані близько 1 км.
  • На південь від Покровська, у смузі дії 41-ї ЗВА противника, його передові штурмові підрозділи зі складу 27-ї мотострілецької дивізії 2-ї ЗВА, раніше введені у бій у напрямках Успенівка – Новомиколаївка та Надіївка – Котлярівка, ведуть запеклі наступальні бої в обох селах (Новомиколаївка та Котлярівка).

Ворог намагається обійти Котлярівку з півночі та півдня, просуваючись посадками, а Новомиколаївку атакує зі сходу та півдня. Наразі, судячи з усього, ЗСУ все ще утримують ворога ЗА Котлярівкою, але противник має просування на північ від села вздовж лісосмуги (орієнтовно до 800 метрів).

Своєю чергою, ЗСУ контратакували противника у районі між Котлярівкою та Новомиколаївкою, відкинувши противника на відстань близько 1 км. На південь від Новомиколаївки він також розширив зону контролю на 1-1,2 км.

  • Південніше, у смузі наступу 90-ї тд 41-ї ЗВА у напрямку Троїцьке – Горіхове, передовим підрозділам цього з'єднання противника, очевидно, вдалося розширити зону контролю у південному напрямку (до 1 км). Своєю чергою, на північний схід від Олексіївки передові підрозділи 114-ї омсбр 51-ї ЗВА противника також просунулися на 0,8-1 км.

Тож, варто констатувати, що на південь від Покровська противник продовжує підтримувати досить високий рівень інтенсивності атакуючих\штурмових дій передових частин та підрозділів у смузі його 41-ї ЗВА, явно, у першу чергу, за рахунок значної кількості свого маршового поповнення. Однак також варто зазначити, що кількість атак/штурмів суттєво не зростає та схильна до помітних коливань.

Але, при цьому, противнику все ж вдається наступати, мабуть, за рахунок значної концентрації своїх сил і засобів на цьому напрямку (тут діє як мінімум частина сил 27-ї мсд, майже вся 90-а танкова дивізія, до 5-и окремих мотострілецьких бригад + цілий «рій» приданих стрілецьких, «мотострілецьких» полків і батальйонів мобрезерву).

4. Новопавлівський напрямок

Противник намагається реалізувати просування своїх передових (штурмових) підрозділів поміж населених пунктів Богатир та Одрадне, які нещодавно прорвалися на північ від траси Запоріжжя-Донецьк на цій ділянці.

Діючи частиною сил 36-ї ЗВА (очевидно, зі складу 37-ї омсбр), а також сусідньої 29-ї ЗВА (36-а омсбр), противник вів і веде вперті бої за захоплення сіл Одрадне та Богатир, мабуть, усвідомлюючи хиткість становища своїх передових штурмових груп, які прорвалися за дорогу, у разі контратакуючих дій Збройних Сил України з боку вищезазначених сіл у їх фланги.

У цьому контексті варто відзначити просування противника на південь від населеного пункту Одрадне на 1,4 км та триваючі вперті бої на південних околицях Богатиря. Своєю чергою, у смузі 5-ї ЗВА її передові підрозділи продовжують досить затяжні бої у районі сіл Веселе та Дніпроенергія, з метою прориву на північ по обох берегах річки Мокрі Яли. Значних результатів у тактичному сенсі вони поки що не мали.

Як і у районі флангового району (Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле), де противнику таки вдалося зайняти Бурлацьке та Привільне, але на більше йому явно не вистачило зусиль. Ця ж армія (5-та ЗВА), судячи з усього, ще більше ускладнила собі ситуацію, активізувавшись на своєму лівому фланзі, по рубежу Новосілка-Зелене Поле, явно маючи на увазі прорив на північ, в сторону Комишувахи.

«Грандіозність» планів командування 5-ї ЗВА противника, звичайно, вражає, проте у зв'язку з цим завжди потрібно пам'ятати, що принцип концентрації сил у оперативному мистецтві досі не спростований і не поставлений під сумнів. Якщо ти хочеш бути сильним скрізь і відразу, то ти таки будеш, але слабким, причому, також – скрізь і відразу.

Джерело матеріала
loader
loader