Пастка Путіна: що стоїть за "мирними" вимогами Росії до України
Пастка Путіна: що стоїть за "мирними" вимогами Росії до України

Пастка Путіна: що стоїть за "мирними" вимогами Росії до України

Президент Володимир Зеленський нещодавно підтвердив: Кремль висуває вимогу, аби українські війська вийшли з п’яти областей — і це не для укладення миру, а лише як умова для тимчасового припинення вогню та початку перемовин.

Аналітики пояснюють, чому така «домовленість» може виявитися вкрай небезпечною для України.

Про це йдеться в матеріалі The Guardian.

У цьому варіанті передбачено, що Україна має юридично визнати анексію Криму, а також фактично погодитися з тим, що великі ділянки східних регіонів контролюються Росією.

Як підтвердив Зеленський, Москва висуває виведення українських військ з п’яти областей як початкову умову — не для миру, а лише для припинення вогню та діалогу.

Поступки територіями — це підживлення монстра.

До початку повномасштабної агресії на цих територіях мешкали приблизно 11 млн осіб.

Для багатьох українців така «угода» означає остаточну втрату дому.

Це означає погодитися з тим, що рідні, друзі та співвітчизники, які залишилися в окупації, житимуть під гнітом репресивного і насильницького режиму.

«У суспільстві панує чітке переконання, що Росія захоче захопити ще більше територій, тому будь-які поступки — це підживлення монстра.

Українці знають, що життя під окупацією — це жах.

Вони ніколи не визнають окуповані території чимось іншим, окрім як незаконною та жорстокою анексією», — пояснила дослідниця Chatham House Орися Луцевич.

На цей момент немає точної інформації про кількість людей, які залишилися на окупованих територіях.

Внаслідок бойових дій чимало населених пунктів знищено, а їхні мешканці були змушені евакуюватися — як до контрольованих територій, так і за кордон.

ООН повідомляє, що всередині України переміщеними стали понад 3 млн громадян, а ще близько 6 млн — знайшли прихисток в інших країнах.

Попри це, президент Росії Володимир Путін заявляє про намір провести вибори в Україні — з очевидною метою змінити владу.

Але постає питання: де саме голосуватимуть 9 млн переселенців? Як голосуватимуть мешканці тимчасово окупованого Донецька, де вони не були від 2014 року? Чи, можливо, — жителі Харкова?.

Голосування та виборчі ризики.

Орися Луцевич звертає увагу на серйозність ситуації.

«Вибори потребують ретельної підготовки через велику кількість переміщених осіб в Україні та за кордоном.

Україна має зберегти свою репутацію демократичної країни.

Якщо вибори проведуть поспіхом, без належної підготовки — їхню легітимність поставлять під сумнів.

А це саме те, чого хоче Путін — невдала держава, яка не може самостійно керуватися.

Сьогодні немає запиту на дострокові вибори, і тиск з боку США чи Росії сприймається як втручання у суверенітет України», — пояснила експертка.

Пастка невизначеності.

Одна з головних загроз подібних «мирних ініціатив» полягає в тому, що вони залишають важливі питання відкритими.

А це, у свою чергу, блокує початок повноцінної відбудови країни.

Якщо Путін не зазнає поразки та не буде притягнутий до відповідальності, він або спробує атакувати знову, або повернеться до політичного втручання в Україну, як це було до Революції Гідності.

Якщо ж самі українці не сприймуть таку угоду як легітимну, це теж створить ризики нестабільності та політичного реваншизму.

Безпекові гарантії від Заходу мають бути не лише формальними, а й реальними зобов’язаннями, підкріпленими силою та довготривалим стратегічним курсом.

«Ключове питання для України: чи будуть надані реальні гарантії безпеки, які дозволять приватному капіталу повернутися до країни? Єдина гарантія, якій Путін не насмілився кинути виклик — це 5-та стаття НАТО, саме тому українці наполягають на вступі до НАТО.

Без такої гарантії не буде приватних інвестицій, а отже — і відбудови», — пояснив директор з європейських питань у Eurasia Group Муджтаба Рахман.

Стабільність — фундамент для реформ.

«Російські окуповані території — це гнійники, які гальмують реформи та демократичний розвиток, а це ключ до вступу як до ЄС, так і до НАТО.

Нестабільність відлякує іноземних інвесторів», — зауважила Луцевич.

Вона додала, що українці бачать ЄС, насамперед, як інструмент модернізації та боротьби з корупцією.

НАТО — це передусім колективна безпека, але воно також має потужний економічний вплив.

«Щоб відбудувати Україну, Київ має успішно просуватися в процесі вступу до ЄС.

Факт, що ЄС розпочав переговори про членство з Україною, сприймається як одна з великих перемог українського народу», — вказала експертка.

Що відомо про меморандум про припинення вогню для закінчення війни?.

Як заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, умови, які Росія може прописати у меморандумі, означають повне підпорядкування України — від контролю над армією до позбавлення власної політики й територій.

Однак у Кремлі вже вигадали причину не підписувати меморандум з Україною.

Так, директор правового департаменту МЗС Росії Максим Мусіхін заявив, що для підписання документа потрібна «нова влада» в Україні.

Джерело матеріала
loader
loader