Провал суверенітет України: дискусія Сергія Дацюка та Юрія Романенка

У цьому спільному ефірі політичний аналітик Юрій Романенко та філософ Сергій Дацюк обговорюють тему "провал суверенітету" України в контексті нещодавньої ратифікації "ресурсної угоди" зі США та загального стану української державності. Розмова зосереджена на філософських та практичних аспектах суверенітету, ролі еліт та історичних перспективах України.

Основні сюжети:

1. Колоніальна природа "ресурсної угоди" зі США

Співрозмовники характеризують нещодавно ратифіковану угоду як "колоніальну за характером", що була підтримана конституційною більшістю в парламенті (338 голосів). Дацюк наголошує, що проблема не в самому підписанні угоди (яке він вважає вимушеним кроком), а у відсутності публічного визнання елітою її колоніального характеру та відсутності стратегії виходу з цього становища.

2. Сутність суверенітету та його втрата

Дацюк визначає суверенітет як "здатність до незалежного самовизначення і утримання самовизначення під тиском змін". Ключовим аспектом суверенітету є "суверенітет над майбутнім" - здатність еліти виробляти власне бачення майбутнього та стратегію його досягнення. На думку філософа, Україна втратила цей суверенітет, коли її еліта вирішила делегувати функції управління безпекою зовнішнім гравцям (НАТО, ЄС).

3. Розрив історичної пам'яті та інтегритету

Співрозмовники обговорюють проблему територіального та історичного інтегритету України. Дацюк зазначає, що український національний наратив створює "розрив часів" замість зв'язку історичних періодів, що ускладнює формування цілісного суверенітету. На відміну від Росії чи Китаю, які вибудовують зв'язність своєї історії навіть через складні періоди, в Україні відбувається фрагментація історичної пам'яті.

4. Деградація українських еліт

Романенко і Дацюк аналізують процес деградації українських еліт, які зосередились на "вигоді" замість "блага". Дацюк визначає справжню еліту як "умовну групу благородних", які орієнтовані на спільне благо, а не власну вигоду. Відмова від орієнтації на благо призвела до перетворення потенційної еліти на "політичний клас" олігархів, корупціонерів та націонал-патріотів.

5. Відсутність позитивної утопії для України

Філософи відзначають відсутність позитивного образу майбутнього України, що є критичним для мобілізації суспільства. Дацюк запитує: "Яка утопія є в націоналістичному проекті України?" і констатує, що без утопії немає перспективи, а еліта не виконує свою роботу з виробництва смислів та перспектив.

6. Прогноз постворєнного майбутнього

Романенко прогнозує, що спроба встановити авторитарний режим в Україні після війни призведе до колапсу через відсутність достатньої ресурсної бази та міжнародну ізоляцію. Він окреслює деякі можливі шляхи уникнення цього сценарію: розширення свобод, зменшення податків та забезпечення справедливості через процес "самоочищення" еліт.