/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fdc96b44e3bd186b2e106f9967248a946.jpg)
Масивна повітряна куля NASA облетіла південні широти Землі за 16 днів
Як це було
NASA успішно завершило амбітну повітряну місію, під час якої гігантська повітряна куля надвисокого тиску за 16 днів облетіла Південну півкулю. Це стало важливим кроком у розробці технологій для тривалих атмосферних досліджень на великих висотах. 3 травня куля перетнула лінію 169,24 градуса східної довготи, що офіційно підтвердило її навколосвітній маршрут, повідомляє 24 Канал з посиланням на офіційну заяву агентства.
Повітряна куля змогла стабільно утримувати висоту як удень, так і вночі, що демонструє її придатність до довготривалих наукових завдань. На відміну від дорогих ракет, подібні кулі є доступнішим рішенням для збору наукових даних без використання складних силових систем або пускових установок.
Запуск відбувся в середині квітня з Ванаки, що в Новій Зеландії. У повністю надутому стані куля, розміром із футбольне поле, за дві години після старту досягла висоти близько 33 кілометрів. Хоча більшу частину часу вона дрейфувала над океаном, деякі спостерігачі все ж встигли побачити її на початку місії неподалік аеропорту.
Повітряна куля в процесі надування / Фото NASA/Bill Rodman
Очікувалося, що апарат пробуде в повітрі до 100 днів, однак через невеликий витік повітря, який став впливати на її стабільність, політ завершили достроково – 4 травня. Особливо помітним це стало вночі, коли через зниження температури куля починала втрачати висоту – подекуди до 18 кілометрів, особливо над холодними регіонами або зонами зі штормами.
Маршрут повітряної кулі / Фото NASA
Контрольна команда керовано опустила кулю у заздалегідь визначений сектор Тихого океану, на кілька сотень миль на схід від Нової Зеландії. Бортовий вантаж масою близько двох тонн виконав роль якоря, щоб прискорити затоплення та зменшити екологічний вплив.
Попри те, що пристрій не вдалося зберегти, за словами Габріеля Гарда, керівника програми аеростатів NASA, усі важливі наукові й технічні дані були успішно передані через телеметрію. Місію вважають вдалою, оскільки її головна мета – перевірка технології аеростатів високого тиску – була повністю виконана.
Разом із кулею в повітрі перебував науковий прилад HIWIND – високовисотний інтерферометр, який збирав дані про атмосферні вітри. Ця інформація важлива для моделювання процесів в іоносфері – області атмосфери, що впливає на GPS і радіозв’язок.
Тим часом NASA вже запустило іншу наукову кулю подібного типу. Вона має пробути в атмосфері довше й стане черговим етапом тестування цієї перспективної технології для майбутніх місій.

