Українська мова в Telegram та Youtube: в країні хочуть контролювати інформацію в соцмережах

Про це пише Судово-юридична газета.

Як пише видання, посилення позицій державної мови у сферах освіти, інтернету та обслуговування є критично важливими для національної безпеки. На цьому наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на першому засіданні робочої групи з напрацювання змін до мовного законодавства.

У грудні 2024 року за результатами засідання круглого столу "Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики", організованого Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, утворили робочу групу для напрацювання змін до законодавства, покликаних посилити утвердження і захист державної мови. Її співголовами визначили голову Комітету Микиту Потураєва та Уповноваженого Тараса Кременя.

"Сподіваюся, що найближчим часом будуть підготовлені законодавчі пропозиції, які посилять позиції української мови в сферах освіти, інтернету та обслуговування. В умовах російсько-української війни, коли ворог атакує нас не тільки на полі бою, але й інформаційно, важливо вчасно та ефективно протистояти кремлівській пропаганді. Питання мови – це питання нашої ідентичності. Саме тому захист державної мови та посилення відповідальності за порушення мовного законодавства — це кроки на шляху протидії загарбницьким планам недоімперії", — зазначив Тарас Кремінь.

Робоча група працюватиме над підготовкою пропозицій, які дозволять:

• унормувати мову надання послуг підприємствами, установами та організаціями, які перебувають на межі між освітою і сферою послуг, чітко поширивши на них загальні вимоги мовного законодавства;
• уточнити вимоги законодавства про мову надання послуг, забезпечивши безумовне право на отримання послуг українською мовою;
• посилити вимоги до української як мови роботи і захист працівників на роботі та при прийомі на роботу від дискримінації за ознакою української мови;
• уточнити вимоги до мови медіа, передусім у частині поширення мовних вимог, що діють для преси, радіо й телебачення, на онлайн-медіа, та інформацію, яку медіа поширюють на платформах спільного доступу (тобто, у соціальних мережах – прим. ред.);
• спростити і зробити більш дієвою процедуру притягнення порушників мовного законодавства до відповідальності, зокрема через внесення необхідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначимо, що медіа – це засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою.

Закон "Про медіа" згадує про соцмережі ("платформи спільного доступу до інформації") і визначає навіть певні типи забороненого контенту в них. Але наразі Національна рада уповноважена законом лише вести діалог з адміністраціями соцмереж. Закон не передбачає її безпосереднього впливу на власників сторінок у соцмережах.

Нагадаємо, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що Україні треба перейти від лагідної до наступальної українізації. Цей етап передбачатиме інші інструменти функціонування державної мови.

Фокус також раніше писав, що у гарячих точках воюють представники різних національних спільнот і для багатьох із них українська — не рідна мова. Кожен солдат сам вирішує, якою мовою він спілкуватиметься в окопах або в битві з ворожими військами.