Трамп стає войовничим щодо Росії: The Telegraph пояснив, до чого тут звільнення Волтца

Прагнення президента США Дональда Трампа швидко покласти край війні в Україні зійшло нанівець.

Здається, лише тепер він починає розуміти, що перешкода для його амбіцій не в Києві, а в Кремлі.

Про це йдеться у матеріалі The Telegraph.

Видання пише, що Трамп стає войовничим щодо Росії під прикриттям звільнення Майка Волтца з посади радника з національної безпеки.

Ймовірно, раптове усунення політика можна інтерпретувати як відповідність цьому напрямку руху, незважаючи на те, що Волтц дотримувався "яструбиних" поглядів на Росію.

"Відмова від яструба, до якого його політична база ставилася з глибокою підозрою, може дати Трампу прикриття, необхідне для зміни курсу.

Хоч як це парадоксально, переходу до політики, яку рекомендував його колишній радник з національної безпеки", - пишуть автори матеріалу.

У статті The Telegraph зазначається, мовляв, очільник Білого дому нарешті усвідомлює, що російський “фюрер” Володимир Путін несе головну відповідальність за зрив його зусиль.

Тепер два важливих тести покажуть, чи справді змінилася політика США і чи Путін нарешті відштовхнув Трампа.

"Перше - чи підуть за постачанням зброї в Україну цього тижня додаткові постачання допомоги, а друге - чи підтримає Трамп запропонований сенатором Ліндсі Гремом законопроєкт про введення санкцій проти Росії.

Звільнення Майка Волтца.

Президент США Дональд Трамп 1 травня звільнив Майка Волтца - свого радника з національної безпеки.

Його обов’язки тимчасово виконуватиме державний секретар США Марко Рубіо.

Зауважимо, що Волтц у березні 2025-го додав головного редактора The Atlantic Джеффрі Голдберга до таємного чату в Signal.

Нібито це сталося випадково.

У чаті обговорювалися плани військового удару по цілях хуситів.

Цей інцидент спричинив справжній резонанс через потенційне розголошення чутливої інформації.

На думку журналіста видання The Atlantic Девіда Грема, навіть без цього інциденту Волтц довго не протримався б у команді Дональда Трампа.

Посадовець був надто професійним і незалежним для того, щоб вписатися в команду чинної американської адміністрації, яка вимагає від посадовців не експертизи, а абсолютної лояльності й готовності повідомляти президентові лише те, що він хоче чути.