«Не розуміють, що це таке Україна». Заступник міністра освіти, пояснив, що не так з підручниками історії у європейських школах

Український інститут опублікував у 2021-2022 році дослідження підручників з історії в ключових європейських країнах – в Польщі, Німеччині, Франції, Великобританії, інших, де ми бачимо, що Україна фактично не існує до 1991 року. Отже, діти в Європі виростають із абсолютним нерозумінням того, що це таке Україна. Найгірший випадок – це в італійському підручнику, де Україна представляється як територія, де відбуваються впродовж століть громадянські війни. Російський наратив проходить в багатьох європейських підручниках. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», інформаційним партнером якого виступає «Главком».

«Дуже часто в німецьких, польських, французьких підручниках про Україну пишуть як територію, яка одного разу була окупована, з неї вивозили збіжжя, пізніше були війни, прийшла радянська влада і навела порядки. Є згадки про Голодомор. Це велика вдячність українській діаспорі, яка впродовж 80-х-90-х років боролася за його представлення в історичному наративі багатьох країн», – каже заступник міністра.

Михайло Винницький є заступником голови Бюро-обсерваторії з викладання історії в Європі. За його словами, через цей інструмент Ради Європи (Обсерваторія функціонує при Раді Європи, – ред.) Україна зараз має можливість впливати на програми, за якими викладається історія в європейських країнах.

«Мова йде про аналіз історичних наративів в цих підручниках, і щоби там з’явилася Україна як суб'єкт. І найбільше – суперечливі питання, що стосуються історії ХХ століття», – каже науковець.

За словами Михайла Винницького, Обсерваторія з викладання історії в Європі впливає так само на те, як ми представляємо нашу історію в Україні.

«Ми мусимо говорити про те, що маємо національну історію, але вона базується на тому, що були й сусіди, з якими ми інколи воювали, але насправді тих моментів войовничості було набагато менше, ніж життя поруч. Якщо ми говоримо про факти, то українці і поляки жили поруч, українці і румуни, і була різна взаємодія, через яку ми утворилися як сьогоднішня українська нація. Ми маємо в національну історію включити так само так званий «європейський вимір» – це про Європу, це у Європі. Ми як нація не відкидаємо, що маємо національну історію, але вона є в контексті європейської історії. І ми маємо так вчити наших дітей, тому що інакше залишаємося завжди якось окремо», – пояснює заступник міністра.

Михайло Винницький наголошує, українцям слід позбутися колоніального мислення.

«Ми говорили про проблеми колоніального мислення: ми – не колонія, ми –  європейська нація, яка є частиною великої європейської історії. Ми взаємодіяли завжди з європейцями, з іншими націями в Європі, ми маємо європейський вимір нашої історії. І вони, зі своєї сторони, мають так само включати нас як сусідів у свій наратив. І в такий спосіб ми формуємо певну спільну ідентичність, яка для нас на сьогоднішній день надзвичайно важлива», – підсумовує він.

Раніше заступник міністра освіти прокоментував панічні чутки про втечу старшокласників за кордон.