Розкопки у стародавньому замку в Україні: археологи знайшли приміщення, яке було сховане 300 років

Археологам у Галицькому замку нарешті вдалося дістатися приміщення, куди майже 300 років не ступала нога людини.

Вхід до нього був завалений величезним уламком фортечного муру.

Знаходиться це приміщення під в’їзною брамою замку.

Дослідження ще тривають.

Доступ для пересічних людей на розкопки закритий.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Алли Пасс.

Унікальні склепіння у Галицькому замку були заховані від людей майже 300 років.

«Коли тут стріляли з тогочасних рушниць, з них виходило дуже багато диму, щоб ті стрільці виживали в таких умовах, треба було дуже швидко витягати дим з тих приміщень.

От вентиляційний канал», — каже старший науковий співробітник Інституту Українознавства НАНУ Юрій Лукомський.

Саме крізь одне з таких віконець торік археологи вперше побачили це приміщення — спеціальною камерою.

От тільки щоб зайти сюди, знадобився цілий рік — вхід перекривали залишки багатотонної стіни замку.

«300 років тому турки нападали.

Тут відбувся великий вибух, впала стіна.

Та техніка, яка могла сюди заїхати, не могла її підняти.

Більше 150 кубів землі — фактично вручну, тому що при археологічних розкопках не можна залучати додаткову техніку», — каже генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник.

Спершу дерев’яний, потім кам’яний — багато століть цей замок був міцною фортецею і пережив не одну навалу.

Точних його креслень не збереглося.

Тож вїзну вежу дослідники шукали довго.

Натрапили випадково — 3 роки тому, коли ставили браму, аби убезпечити територію на час комендантської години.

Ця вежа, кажуть археологи, була заввишки із сучасну семиповерхівку.

У цьому приміщенні міг бути каземат або арсенал — припускають археологи.

А також суд, тюрма і місце, куди люди, наче в банк, приносили найцінніше.

Цьому під час розкопок знайшли докази.

Галицький замок, розповідають дослідники, частково збудований з алебастрових брил Успенського собору, що стояв у сусідньому Крилосі — столиці Галицько-Волинського князівства.

Ще більша інтрига може бути за отвором у стіні, кажуть арехологи.

Адже дуже схоже, що це — вхід до одного з чисельних підземних тунелів, про які ходять легенди.

Завдовжки у сотні метрів — цими ходами евакуйовуалися оборонці та містяни, коли ворог оточував замок, кажуть дослідники.

Але й романтична історія тут була задокументована, як дочка Галицького старости з коханим тікала, бо батько не дозволив шлюб.

«Дочка старости підмовила свою служницю Софію Рудницьку, і вони вночі, підкупивши замкову сторожу, одним із цих вилазів спустилися до річки Дністер.

Там вже чекали човни, сплавилися річкою Дністер на територію Вінниччини.

І там собі жили довго і щасливо», — каже науковий співробітник Національного заповідника «Давній Галич» Ігор Креховецький.

Зараз археологи в очікуванні дозволу продовжити розкопки.

Для України, кажуть, це дослідження — унікальне.

Адже дуже мало споруд 16 століття, що так добре збереглися приміщення.