Ніяких "Мир! Труд! Май!": чому в Україні не варто святкувати День міжнародної солідарності трудящих

Донедавна в Україні День міжнародної солідарності трудящих був офіційним вихідним днем, як у більшості пострадянських країн. Однак у 2017 році це свято було перейменовано на День праці. У Росії ж воно й досі залишається помпезною подією із гаслами "Мир! Труд! Май!" та демонстраціями в дусі радянської традиції.

"Телеграф" вирішив з’ясувати, чому в Україні не варто святкувати День міжнародної солідарності трудящих і як він принижував нас. Також ми пригадали, з чого почалася історія Дня праці.

Історія Дня праці

Американські робітники в Чикаго у 1886 році вийшли на протест за 8-годинний робочий день. Починаючи з цього дня, це свято стало символом боротьби за права робітників. Ці події надихнули міжнародний соціалістичний рух, а пізніше їх присвоїла собі радянська ідеологія.

Однак у Радянському Союзі ідею солідарності до робітників перетворили на "шоу". Зокрема, були демонстрації з великим плакатами із зображенням Леніна, гучними гаслами про "мирну працю" та, по суті, забороною страйків. Але, звісно ж, усе було під наглядом партії.

Однак все було, як "очікування" та "реальність". Насправді за гучними гаслами ховалися порушення прав робітників, маленька оплата праці і відсутність вибору роботи та професії.

Зокрема, у "Сніданку з 1+1" Єгор Гордєєв зазначив, що за кілька днів після Чорнобильської катастрофи, 1 травня 1986 року, відбулася демонстрація робітників у Києві. Працівники вийшли на Хрещатик і навіть не здогадувалися про небезпеку від забруднення повітря радіацією. Серед них були школярі, піонери тощо. Тому можна зробити висновок, що "праця у Радянському Союзі будувалась отак — всупереч цінності людини, за якісь абстрактні ідеали гідності і добра", — зазначив Гордєєв.

Українці крок за кроком відмовляються від усього радянського, що принижувало людей, звужувало їхні права, що нав'язувала імперія. Тому відмова від святкування 1 травня як совкового свята — це шлях до європейської моделі життя. Пам'ятайте, що будь-яку працю не треба прикрашати гучними гаслами, а поважати її. Зокрема, через гідну та своєчасну оплату, гарантії безпеки та рівні можливості. Ми повинні захищати не "Мир! Труд! Май!", а свою гідність і свободу.