Нас знову лякають дефолтом: як можливе банкрутство країни позначиться на житті українців
Нас знову лякають дефолтом: як можливе банкрутство країни позначиться на житті українців

Нас знову лякають дефолтом: як можливе банкрутство країни позначиться на житті українців

Міністерство фінансів України заявило, що договори з кредиторами про реструктуризацію боргу 3,2 млрд доларів закінчилися невдачею. Йдеться про облігації, випущені Україною ще у 2015 році, щоб компенсувати наслідки вторгнення РФ на Донбас та анексії Криму. Виплати за ними мали розпочатися, якщо зростання українського ВВП перевищить 3% на рік, пише Bloomberg.

І хоча українська економіка зросла на 5,3% у 2023 році, грошей на виплату, звичайно ж, немає – умови, які ухвалювалися у 2015-му, зовсім інші, ніж у період повномасштабної війни.

У зв'язку із цим знову заговорили про дефолт. Чи це справді так страшно, чому знову спливло «дефолтне питання» і як можливе банкрутство країни позначиться на житті звичайних українців? У відповідях на ці запитання редакція Коротко про розбиралася з економістами.

І знову здрастуйте

Виплата за вищезгаданим боргом мала відбутися у травні. Після цього у медіа в черговий раз почала активно обговорюватись перспектива можливого дефолту.

Нагадаємо, що дефолт – це ситуація, за якої країна не здатна зробити виплати за борги, тобто фактично це банкрутство. Але є ще таке поняття як технічний дефолт - ситуація, при якій позичальник порушив договір позики, не здійснивши черговий платіж власнику боргу, але в перспективі він все ж таки зможе заплатити. У цьому разі боржник втрачає репутацію стабільного позичальника, скорочуються можливості подальших розміщень, а отримувати нові кредити чи інвестиції стає дуже проблематично. Тож країні доводиться домовлятися про реструктуризацію - списання частини боргу, зменшення відсотків, відстрочення наступних виплат.

Хто винен і що робити

Дякувати за непідйомні борги нам слід Арсенію Яценюку та Наталії Яресько, які у 2015 році за допомогою МВФ фактично нав'язали Україні податок на зростання української економіки понад 3% до 2040 року. Причому, каже аналітик Данило Монін, заявили, що нам списали 20% боргів, хоча насправді не списали.

- У 2023 році зростання української економіки склало 5,3% після падіння на 28,8% у 2022-му, - нагадує Монін. – За це зростання ми мали заплатити понад 1 млрд доларів при номінальному тілі варрантів (варранти – це цінні папери, що дозволяють купувати акції за нижчою ціною. – Авт.) на даний момент 2,6 млрд доларів. Але оскільки там були інші домовленості, буде менше – 600 млн доларів. Мінфін цю суму вклав у виплати цього року. Але 2024-го, коли робили реструктуризацію зобов'язань єврообондів Яресько 2015 року без варантів, Кабмін погасив 200 млн доларів за зростання 2021 року і заборонив виплати за варрантами. У свою чергу у меморандумі з МВФ прописано, що Україна має до травня домовитися з кредиторами та реструктуризувати ті борги. А по-хорошому - треба перевести їх у звичайні відсоткові зобов'язання, щоб забрати цей податок на зростання української економіки.

Домовитись поки що не виходить. 24 квітня у Мінфіні повідомили, що з 15 по 23 квітня в Україні відбулася зустріч із членами Спеціального комітету, до складу якого входять власники близько 30% варрантів ВВП України.

Україна запропонувала власникам ВВП-варрантів дві опції:

  1. Обмін варрантів на додатковий випуск єврооблігацій, випущених у рамках реструктуризації у 2024 році. Відповідно до цієї опції, інвестори отримають той самий набір облігацій, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варрантів – 1,35 одиниці облігацій.
  2. Змінити умови випуску ВВП-варрантів таким чином:
    - виплати за 2025-2028 роки скасовуються;
    - можливість викупити/скасувати ВВП-варранти буде продовжено до травня 2029 року, тоді як ціна викупу зростатиме з 85 до 100 центів.

Реструктуровані варранти (з виплатами у 2029–2041 роках) матимуть ті самі характеристики, що й чинні варранти, крім опціону викупу; власники отримають 36,6 цента облігацій на кожні 100 центів варрантів.

Спеціальний Комітет, у свою чергу, запропонував Україні сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, власникам варрантів за зростання ВВП у 2023 році та випустити нові облігації зі ставкою 7,75% на суму 209 млн доларів. Україна відхилила цю пропозицію.

"Варранти для світу, якого більше не існує"

У Мінфіні вже заявили, що сподіваються знайти прийнятне рішення та налаштовані на конструктивний діалог з інвесторами – «так само, як це було під час успішних переговорів щодо реструктуризації єврооблігацій минулого літа».

– ВВП-варранти були розроблені для світу, якого більше не існує. Скромне економічне зростання в 2023 році було не ознакою стрімкого процвітання, а тендітним відскоком від майже 30% падіння, викликаного повномасштабним вторгненням Росії. Ці фінансові інструменти не повинні стати на заваді нашому відновленню, - зазначив Сергій Марченко.

Втім, більшість українських економістів називали варранти великою аферою із самого початку.

– Якщо цю проблему можна буде зараз вирішити через війну – буде добре, – каже Данило Монін. - Хоч і дефолт за цими зобов'язаннями – не найгірший варіант.

На думку аналітика, сьогодні, коли з кредиторами не домовилися, Україна має кілька шляхів.

  1. Оголосити дефолт і не платити 600 млн доларів у травні кредиторам, яких, до речі, Мінфін приховує вже 10 років.
  2. Заплатити 600 млн.
  3. Лякати дефолтом і встигнути домовитися.

Данило Монін каже, що, схоже, зараз обрано третій варіант, який спрацював минулого літа. Тоді так само лякали дефолтом і домовилися в останній момент.

"Дефолт нічого не змінить"

Найцікавіше у всьому цьому галасі, що дефолт, яким нас так лякають, загалом нічого не змінить ні для України, ні для українців.

- Почнемо з того, що сьогодні для України 600 млн доларів – це не дуже значна сума, і золотовалютні резерви дозволяють її легко погасити, особливо розуміючи, що НБУ підвищив прогноз ЗВР на кінець року з 40,5 млрд доларів до 57,6 млрд доларів, - зазначив аналітик Андрій Шевчишин у коментарі Коротко про. – Але й дефолт щодо ВВП-варрантів - не привіт до крос-дефолту щодо інших боргових зобов'язань, тобто це не вважатиметься дефолтом за зовнішніми зобов'язаннями.

Можлива невиплата ВВП-варрантів ніяк не вплине на загальну картину і життя середньостатистичного українця, продовжує аналітик. Так, погоджується Шевчишин, це прикре явище, однак ми живемо в умовах війни, що за рівнем впливу на нас набагато вагоміше. Відповідно, навіть реалізація цього дефолту не вплине на заявлену та узгоджену допомогу з боку наших партнерів. Водночас для майбутніх запозичень та історії хотілося б бути «білими та пухнастими» і таки домовитися про реструктуризацію.

Данило Монін також вважає, що без новин в медіа із кричущими заголовками українці дефолт навіть не помітять.

– У короткостроковій перспективі справді нічого не станеться, – підсумував у коментарі Коротко про економіст Владислав Банков. - Більше того: дефолт – це лише питання часу. А за тими паперами, за якими він наближається, дефолт просто має статися. Там кредитор вимагає виплат за варрантами, прив'язаними до зростання ВВП, але нюанс у тому, що нинішній рівень ВВП уже сплачено 2021 року.

Джерело матеріала
loader
loader