Встановлення інвалідності: що змінилося для пацієнтів

В Україні з 2025 року запрацювала система оцінювання повсякденного функціонування особи. Тепер при визначенні інвалідності оцінюється не лише діагноз людини, а те, як її стан впливає на здатність виконувати повсякденні дії. У пресслужбі Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) розповіли, як тепер відбувається встановлення інвалідності.

Чи завжди діагноз є підставою для встановлення інвалідності

У МОЗ пояснили, що доволі поширеним є уявлення про те, що наявність певного діагнозу автоматично означає інвалідність.

«Проте як і раніше, так і в новій системі мають оцінюватися обмеження життєдіяльності. Тобто не лише сам факт порушення структур та функцій організму, а вплив цього на повсякденне життя людини», – зауважили у відомстві.

У МОЗ підкреслили, що інвалідність — це не просто хвороба чи наслідки травми, а стійкі обмеження у функціонуванні, які заважають людині самостійно виконувати основні життєві завдання.

«Тобто медичний діагноз сам по собі не означає встановлення інвалідності. Важливо не лише те, що людина має певне захворювання, а як це захворювання впливає на її можливість працювати, пересуватися, спілкуватися, доглядати за собою», – йдеться у повідомленні.

Як лікар ухвалює рішення про встановлення інвалідності

У системі оцінювання повсякденного функціонування рішення про направлення на оцінювання, якщо для цього є медичні підстави, ухвалює лікуючий лікар.

Він керується чіткими критеріями направлення на проведення оцінювання, визначеними постановою Кабміну від 15.11.2024 № 1338. Зокрема, він оцінює:

• наявність стійких або незворотних порушень здоров’я;
• вплив захворювання на повсякденне функціонування;
• чи потребує людина реабілітаційних або соціальних заходів.

У МОЗ додали, що це не стосується випадків проведення повторного оцінювання (тобто коли людині раніше було встановлено інвалідність на строк до повторного оцінювання).

«У такому разі на повторне оцінювання мають направити для перевірки підстав для продовження або скасування статусу», – йдеться у повідомленні.

Коли лікар може відмовити у направленні

У відомстві зазначили, що якщо лікар не видає направлення, це означає, що:

• немає достатніх медичних підстав – стан людини не відповідає критеріям направлення на проведення оцінювання, визначеним постановою Кабміну від 15.11.2024 № 1338;
• потрібне додаткове спостереження – захворювання не спричинило значних порушень або стан може покращитися після лікування або реабілітації.

Чи може пацієнт оскаржити рішення лікаря

У випадку, коли людина вважає, що їй неправомірно відмовили у направленні, вона може:

• звернутися до іншого лікаря для проведення повторного обстеження;
• залишити скаргу керівництву закладу охорони здоров’я або на гарячу лінію МОЗ.

Раніше у Міністерстві соціальної політики розповіли, як особам з інвалідністю пройти реабілітацію безкоштовно.