Поминальні дні в СРСР. Як відзначали і що забороняла влада

В Радянському Союзі існувало багато заборон та антирелігійних дійств. Проте чи торкались вони Поминальної неділі і як в СРСР її відзначали.

"Телеграф" відповість на ці питання та покаже фото поминальних днів СРСР. Зауважимо, що з початку утворення Союзу влада докладала багато зусиль, аби викреслити релігію з життя громадян.

Саме тому Великдень, Різдво та інші свята або намагались скасувати зовсім, або підлаштовували під пропаганду. Однак це саме стосувалось і Радовниці — поминальної неділі. У великих містах влада намагалась нав'язати людям думку, що ходити на кладовище через тиждень після Великодня не сучасно. А людей, які все ж наважувались на це не рідко чекали неприємності.

Можливо, якби громадяни просто приходили до могил родичів проблем не було б, але після Великодня вони влаштовували там справжнє застілля з пасками. Через таку пряму прив'язку до релігії в СРСР намагались заборонити Радовниці. Проте в селах люди все ж більш вільно відзначали цей день. У деяких містах день вшанування пам'яті померлих існував, але його подавали у світському ключі без релігійної символіки.

Окрім того, оригінальна Радовниця включала в себе панахиду з читанням молитви, що в Союзі було забороненим. І завдяки пропаганді вже ближче до 90-х люди перестали так відзначати Поминальну неділю. Але, як і будь-яке свято, цей день громадяни любили, тому навіть фотографувались на кладовищах.

Зауважимо, що раніше біля кожного родинного поховання ставили столик та лавки, аби на Гробки можна було посидіти і пом'янути померлих.