Детонація на ГРАУ біля Москви триває: як влаштовані російські арсенали

Пожежа й масштабні вибухи на 51-му арсеналі Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) Міністерства оборони РФ, які сталися 22 квітня у Киржацькому районі Владімірської області, виявили вразливість російської системи зберігання боєприпасів. Цей арсенал, один з найбільших у країні, мав комплексну систему захисту, але вона виявилася неефективною під час надзвичайної ситуації. Аналітики Defense Express, проаналізувавши відео з місця події, дійшли висновку, що арсенал, ймовірно, повністю знищений та не підлягає відновленню.

За словами військових експертів, особливо з міркувань безпеки, боєприпаси на таких складах зазвичай розміщуються у бетонних укриттях із потужним захистом ‒ перекриттями, земляними валами та обвалованими ямами, особливо для зберігання великих ракет типу "Іскандер". Такі конструкції покликані мінімізувати ризик поширення вогню або вибухової хвилі на сусідні сховища. Як пояснював фахівець із військової справи Павло Нарожний у коментарі "24 каналу", арсенали проектуються таким чином, щоб у разі вибуху одного зі сховищ інші залишалися неушкодженими, запобігаючи ланцюговій детонації.

Однак 51-й арсенал ‒ спадок радянської епохи. Він не обладнаний сучасними підземними сховищами, а частина боєприпасів зберігалася просто неба. Як вказують російські експерти, саме такі об’єкти є найбільш вразливими: при виникненні пожежі навіть бетонні укриття не здатні зупинити стрімке поширення вогню та вибухів.

Арсенал складався з 45 окремих сховищ і 30 відкритих майданчиків для зберігання боєприпасів. Його проєктна ємність ‒ до 264 тисяч тонн боєприпасів різного типу, зокрема артилерійських снарядів, зенітних і балістичних ракет, а також озброєння для оперативно-тактичних комплексів. За інформацією Центру протидії дезінформації РНБО України, на момент вибуху там могло зберігатися близько 105 тисяч тонн боєприпасів.

Зазвичай арсенали такого масштабу мають багаторівневу охорону: цілодобове відеоспостереження, спостережні вежі, патрулювання зовнішнього й внутрішнього периметрів. Водночас, за оцінками Defense Express, навіть ці заходи не вберегли арсенал ‒ вибухи були настільки потужними, що відновлення об’єкта вважається неможливим.

Аналітики наголошують, що склад розташований лише за 64 кілометри від Москви і мав би бути прикритий потужною системою протиповітряної оборони. Проте в офіційних повідомленнях РФ не було заяв про атаку українськими дронами чи ракетами, що може свідчити або про провал ППО, або про інші причини інциденту, зокрема диверсію.

Нарожний зауважує, що розосередження боєприпасів на менші склади нині є малореалістичним для російської армії ‒ це ускладнить логістику, вимагає додаткових ресурсів для охорони і ускладнює управління.

У соціальних мережах очевидці повідомляють, що потужні вибухи й детонація на території 51-го арсеналу ГРАУ тривають і вночі 23 квітня. Масштаби пожежі залишаються надзвичайно великими, а вибухи чути на значній відстані від епіцентру події.

OSINT-аналітик MT Anderson оприлюднив супутникові знімки NASA, на яких зафіксовані численні осередки займання на території складу. Коментуючи ці кадри, він зазначив, що "місто освітлюється, як різдвяна ялинка".

🇷🇺51st GRAU Arsenel🇷🇺
FIRMS - 22 April 2025

place is lit up like a xmas treehttps://t.co/HhmlUtWFdf https://t.co/YVXPTUJ7Sy pic.twitter.com/a5TpacoRqa

— MT Anderson (@MT_Anderson) April 22, 2025

Виходячи з побаченого на карті, можна зробити висновок, що мала місце ланцюгова реакція після детонації першої секції складів. Як правило, всі склади ГРАУ поділені на свого роду захищені відсіки, з метою уникнути подальшої детонації при ураженні одного з відсіків. Ймовірно, початковий вибух і детонація були настільки потужними, що зрештою поділ складів на сектори і відсіки не допоміг.

Протягом дня уламки боєприпасів, що вибухали на території складу, розліталися на десятки кілометрів. Повідомляється, що снаряди падали поблизу житлових будинків у навколишніх населених пунктах. Через небезпеку влада ухвалила рішення про масштабну евакуацію. Із території військової частини, а також із семи сіл і дванадцяти дачних кооперативів вивезли мешканців і військових.

Про те, чому такі атаки важливі, офіцер ЗСУ, радіоінженер і спеціаліст з аеророзвідки Юрій Касьянов розповідав у статті "Ефективність Deep Strike вимірюється нальотами на Москву".