Павло Дуров: Telegram не розкрив «жодного байта» приватних повідомлень за 12 років існування

Павло Дуров стверджує, що за 12 років існування Telegram жодного разу не розкривав приватні повідомлення користувачів.

У публікації засновник месенджера наголосив: платформа не піддається тиску урядів. Він запевняє, що Telegram  не піде на створення бекдорів, навіть якщо це означатиме вихід із ринку.

За його словами, компанія погоджується ділитися лише IP-адресами та номерами телефонів підозрюваних у злочинах — і лише за рішенням суду, відповідно до європейського Закону про цифрові послуги. Щодо цього пункту ми більше розпишемо нижче.

Його допис з’явився на тлі дискусій у Франції та ЄС щодо потенційної заборони наскрізного шифрування. Дуров пояснив, що минулого місяця Сенат Франції ледь не ухвалив закон, який змушував би месенджери впроваджувати бекдори. Це такі спеціальні «дірки» у захисті, через які поліція могла б отримувати доступ до листування. Цей закон Національні збори відхилили, але три дні тому префект поліції Парижа знову підтримав ідею. Дуров попереджає: якщо хоча б одна країна піде цим шляхом, наслідки будуть глобальними.

У підсумку це може поставити під загрозу особисті дані мільйонів людей. Тож Дуров розкритикував аргумент, що такі закони допоможуть у боротьбі зі злочинністю. За його словами, навіть якщо великі месенджери впровадять бекдори, злочинці просто перейдуть у менш популярні додатки й використовуватимуть VPN.

Але Telegram усе частіше передає метадані

За останній рік платформа суттєво збільшила кількість випадків, коли передає метадані користувачів — номери телефонів та IP-адреси. Згідно зі звітом про прозорість, у 2024 році Telegram задовольнив 900 запитів американських правоохоронців щодо 2253 користувачів. Для порівняння: до вересня 2024 року таких запитів було лише 14.

Це стало можливим після зміни політики Telegram у вересні 2024 року. Раніше платформа дотримувалась жорсткої позиції «ніяких даних, крім випадків тероризму». Але зараз вона погоджується розкривати IP-адресу та номер телефону підозрюваного у кіберзлочинності, шахрайстві або торгівлі забороненими речовинами — але лише після отримання чинного рішення суду.

Та і разом з тим інформаційним каталізатором для зміни політики став арешт Дурова у Франції в серпні 2024 року. Йому закидали відмову сприяти слідству, співучасть у кіберзлочинності та розповсюдженні заборонених матеріалів. Після цього кілька груп кіберзлочинців публічно залишили Telegram, але, за даними KELA, глобально ситуація не змінилася. А сам Дуров на сьогодні зміг виїхати з Франції.

На тлі цього арешту в Росії почалася масова паніка: чиновники стали видаляти Telegram з телефонів, побоюючись, що платформа передасть європейцям доступ до їхніх листувань. Це особливо показово, якщо згадати, що російська влада раніше без успіху вимагала від Дурова ключі шифрування. У той же у Франції Telegram очолив рейтинг App Store, а за кілька місяців взагалі став другим у світі месенджером після WhatsApp.

Джерело: Павло Дуров