Експерт повідомив, скільки в Україні обліковується зниклих безвісти

Від травня 2023 року в Україні функціонує централізований Реєстр осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. За словами уповноваженого з цього питання Артура Добросердова, нині в базі обліковується приблизно 63 тисячі зниклих. Переважна більшість з них — жертви війни та окупації. В інтерв’ю для Суспільного він розповів, як організована система обліку, пошуку та ідентифікації зниклих, і наскільки активно співпрацює у цьому Росія.

Він розповів, що системна робота з пошуку зниклих осіб розпочалась лише у травні минулого року, але реєстр охоплює всі випадки з 2014-го. До бази вносять інформацію не лише про військових, але й про цивільних, іноземців, осіб без громадянства та навіть невстановлені тіла. Це дозволяє відстежувати процес розслідування та всі етапи, що можуть допомогти встановити особу.

Міжнародна практика свідчить: ключове завдання держави — якнайшвидше зібрати всі можливі дані про зниклих, зокрема фото, медичні особливості, індивідуальні ознаки тощо. Чим повніша інформація — тим більше шансів знайти людину або встановити її долю.

Добросердов пояснив, що обмін тілами та полоненими координує спеціальний Координаційний штаб. Офіс уповноваженого займається переважно аналітикою, доступом до реєстрів, комунікацією з родичами та міжнародними організаціями. Він не проводить експертиз чи розслідувань, але має повноваження виявляти недоліки у законодавстві чи взаємодії між структурами й ініціювати зміни.

До складу тимчасового Координаційного штабу входять представники силових і розвідувальних структур. Його головна мета — переговори з РФ щодо звільнення цивільних та військових, обмінів і повернення людей з полону.

Полонені та зниклі: скільки людей досі не повернулися

У державному розшуку наразі перебуває понад 60 тисяч осіб. Приблизно щодо 10 тисяч є докази їхнього перебування в полоні, як підтверджені через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), так і на основі свідчень тих, хто був звільнений або OSINT-даних.

Інколи навіть російські військові чи цивільні викладають в мережу фото чи інформацію про українських полонених, що дає змогу ідентифікувати їх. Завдяки таким джерелам працівники офісу вже встановили понад 1,5 тисячі осіб, які вважалися зниклими.

Полон вважається офіційно підтвердженим тільки тоді, коли його визнає Червоний Хрест. Саме через Женевське агентство пошуку Україна повідомляє РФ про захоплених росіян і гарантує дотримання їхніх прав. В ідеалі, така ж процедура мала б діяти й з іншого боку. Але на практиці — багато українців досі не підтверджені як полонені, хоча є всі підстави так вважати.

Особа залишається у статусі зниклої доти, поки або не буде звільнена й не повернеться на підконтрольну Україні територію чи в третю країну, або ж поки не проведено експертиз і не ухвалено юридичне рішення про її ідентифікацію серед загиблих.

Які обставини найчастіше призводять до зникнень цивільних?

Найчастіше це відбувається в умовах окупації. Проте не кожен мешканець окупованих територій автоматично потрапляє до реєстру. Якщо людина має змогу вільно комунікувати з родичами, заяв про її зникнення зазвичай не надходить.

Інша справа — випадки затримань, тортур чи викрадень. Такі ситуації фіксуються правоохоронцями або моніторяться через ЗМІ, і на їх основі порушуються розшукові процедури. До реєстру зниклих також вносять дітей, якщо батьки чи опікуни втратили з ними зв'язок.

Левову частку експертиз для встановлення осіб за ДНК здійснює експертна служба МВС. Крім неї, до справи залучені також лабораторії при МОЗ та Мін’юсті. Минулого року в Україні відкрили п’ять нових лабораторій, ще одну — цьогоріч, і готуються до запуску ще двох. На початку 2025 року ці установи здатні обробляти до 10 тисяч біозразків щомісяця.

Раніш повідомлялося, що статистика Міжнародного Червоного Хреста та дані в Україні щодо зниклих безвісти суттєво різняться.